Отже, почнемо з основних можливих причин ходіння на пальцях.

1. Діти можуть ставати на носочки, коли  тільки навчаються ходити. Це досить поширене явище і дітлахи часто переростають його. Малюки можуть продовжувати ходити навшпиньки за звичкою навіть пізніше. Неврологи відмічають, що до двох років це не є причиною для хвилювань, якщо загалом дитина росте і розвивається відповідно віку.

2. Ходіння навшпиньках іноді може бути проявом захворювань ДЦП або м’язової дистрофії.

3. Діти можуть підіймаються на носочки, бо мають коротке Ахіллове (п’яткове) сухожилля або у деяких випадках одна ніжка може бути коротшою за іншу. 

4. Діти можуть бути надто чутливими в області стопи і п’ят, тому уникають інтенсивних відчуттів і відриваються від підлоги.

5. Дітям може подобатись додаткове відчуття напруги в області ікор, коли вони зміщують вагу тіла на пальці ніг. В свою чергу, це свідчить про можливу недостатність пропріоцептивних відчуттів – відчуттів від м’язів і суглобів про положення тіла у просторі.

6. Ходіння навшпиньках може бути сигналом від вестибулярної системи. Середнє вухо буває недостатньо чутливим і подає невірні сигнали про положення тіла. Ноги можуть навіть «не здогадуватись», що вони ходять неправильно, в менш продуктивний спосіб.

Як бачимо, ходіння на носочках може  в різних випадках бути пов’язаним з окремими станами фізичного або неврологічного здоров’я, так само як і з особливостями роботи сенсорних систем – їх гіпер- або навпаки недостатній чутливості. Таким чином, саме ходіння на носочках не являється неодмінно маркером самого аутизму, але може бути одним із симптомів в комплексі інших сенсорних особливостей. Для встановлення причин і плану корекції  після 2х років бажано звернутися до фахівців – невролога та ортопеда.

Ми ж запропонуємо декілька ігор, які в безпечній формі стимулюватимуть дитину ставити усю ніжку на підлогу.

Коли варто звернутись до лікаря

• Дитині більше 2х років і вона ходить навшпиньки.

• Дитина ходила правильно, а потім почала підійматись на пальчики.

• Дитина ходить навшпиньки і має супутні симптоми затримки розвитку.

Пропонуємо декілька ігор, які мають на меті зменшити ходіння на носочках

• Залучайте дитину до марширування . Робіть це у формі веселої емоційної гри, під відповідну музику. Покажіть дитині на власному прикладі, як це робити.

• Пропонуйте дитині підійматися по нахилених поверхнях вгору – на гірку, горбочок, нахилену дошку.

• Подумайте про взуття з миготливими елементами на підошві або колесами. 

• Для зменшення чутливості стопи і п’яти поступово пропонуйте дитині ходити по різних текстурних поверхнях. Нехай малюк відчуває різноманітні текстури ніжками – м’які, колючі, гладкі, шершаві.

• Як щодо малювання ногами?

• Хлопцям може сподобатись гра в водія. Нажимаємо на педалі тормозу і газу тим самим розтягуючи ніжку.

• Запропонуйте дитині походити як краб, або павучок, або зробити місток – коли долоні і стопи одночасно і повністю торкаються підлоги.

Слідуйте за дитиною і в разі, якщо дитина відчуває дискомфорт або протестує проти гри, ви можете зменшити свою наполегливість або змінити гру на іншу.