УДК 159.973: 159.922.1

Дубовик М.О.

БАТЬКІВСЬКІ СТИЛІ ВИХОВАННЯ ТА СЕКСУАЛЬНА ПОВЕДІНКА ОСІБ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА

Стаття присвячена особливостям функціонування сексуальної сфери осіб з розладами аутистичного спектра. Фокус уваги зосереджено на взаємозв’язку батьківських стилів виховання з поведінковими проявами сексуальності осіб з РАС. Досліджено основні типи взаємостосунків, що зустрічаються в сім’ях з дітьми з аутизмом. Встановлено, що динаміку поведінкових проявів сексуальності осіб з РАС значним чином обумовлює сукупність таких змінних: рівень вираженості основних симптомів аутизму, соціальне функціонування, знання та уявлення у сфері сексуальності, а також фактори сімейних взаємостосунків.

Ключові слова: розлади аутистичного спектра, сексуальна поведінка, соціальне функціонування, батьківські стилі виховання, основні симптоми аутизму.

Актуальність. Розлади аутистичного спектра (надалі РАС) належать до діагностичної категорії загальних розладів психологічного розвитку (F 84.0 – F 84.9) за МКХ-10. Відповідно, це група розладів, що характеризуються порушеннями соціальної взаємодії, комунікабельності, а також обмеженим, стереотипним, повторюваним комплексом дій та інтересів [1]. За даними МOЗ України розповсюдженість розладів аутистичного спектра виросла за п’ять років (з 2008 по 2012 рр.) з 13,8 до 35,0 на 100 тис. дитячого населення [3]. З огляду на таку динаміку, актуальність досліджень в галузі аутизму важко переоцінити. Потреби практики в галузі корекційної роботи з особами з РАС також ставлять нові задачі перед наукою. Зокрема, проблемна поведінка в сексуальній сфері, що проявляється при аутизмі потребує широких досліджень, з метою встановлення причин такої поведінки, а також пошуку можливих способів її усунення та корекції. У той час як у закордонних наукових працях усе частіше торкаються проблем сексуальної сфери осіб з РАС, серед вітчизняних вчених дана тема залишається малодослідженою.

Постановка проблеми та аналіз досліджень. Вважалося, що особи з розладами аутистичного спектра не досягають статевої зрілості, або що наявність дефіциту в сферах соціалізації та комунікації позбавляє функціональності сексуальну сферу останніх [10]. Однак подальші дослідження вказують на те, що сексуальний розвиток осіб з РАС значимо не відрізняється від типового для популяції загалом; крім того, ці люди демонструють такі ж соціальні інтереси та сексуальні потреби, як їх однолітки [9]. Однак, їх досвід, знання та уявлення в цій області досить обмежені [11]. З іншого боку, дослідники зазначають, що серед осіб з РАС частіше, ніж у загальній популяції, зустрічається неприйнятна сексуальна поведінка [13]. Торкання окремих частин власного тіла в присутності інших людей, роздягання на людях, мастурбація в присутності інших людей, торкання окремих частин тіла інших людей (в тому числі, осіб протилежної статі), підглядання, а також обговорення неприйнятних тем в присутності інших людей – все це зустрічається частіше в осіб з аутизмом, ніж в їх однолітків без порушень розвитку [12].

Щодо встановлення причин такої проблемної поведінки, найчастіше виділяють: рівень інтелектуального розвитку, ступінь соціального функціонування, міру вираженості основних симптомів РАС, а також обсяг та адекватність знань у сфері сексуальності [11; 13; 9; 8].

Сутнісні характеристики розладів аутистичного спектру (дефіцит у сфері комунікації та соціальної взаємодії, а також обмежений репертуар дій та уяви) значним чином впливають на всі сфери життєдіяльності осіб з РАС. Зокрема, дефіцит у сфері соціальної взаємодії значним чином зумовлює особливості функціонування сексуальної сфери осіб з аутизмом [13]. Їх труднощі в спілкуванні і відсутність соціальних навичок впливають на здатність до встановлення міжособистісних, дружніх та романтичних стосунків, що, в свою чергу, підвищує імовірність прояву неприйнятної поведінки з боку особи з РАС [9].

Що стосується зв’язку знань у сфері сексуальності та поведінкових проявів, було відмічено, що підлітки та юнаки з РАС можуть мати досить адекватні теоретичні уявлення стосовно сексуальної поведінки та статевої гігієни, однак на практиці існують певні проблеми [8]. З іншого боку, спостерігається зв’язок між рівнем інтелектуального розвитку та рівнем знань у сфері сексуальності [11].

Стосовно впливу батьківського ставлення та виховання на життєдіяльність дітей з порушеннями розвитку відомо, що зв'язок соціальної адаптації з мірою порушень дитини значною мірою обумовлений характером внутрішньосімейних стосунків [6]. З іншого боку, в рамках психоаналітичного підходу значну роль у виникненні аутизму приділяли хронічній психотравмуючій ситуації, що полягала в нестачі емоційного зв’язку дитини з матір’ю, холодному ставленні з боку останньої [2]. Дослідники також вказують на важливу роль батьківського ставлення до дітей з РАС при втіленні психокорекційних програм: дитина з аутизмом дуже чутлива до очікувань з боку батьків, вони можуть як стимулювати, так і обмежувати розвиток останньої [4]. Даних стосовно ролі стилів батьківського виховання у функціонуванні сексуальної сфери осіб з РАС нами виявлено не було. Відповідно, саме на цьому аспекті буде зосереджено увагу в нашому дослідженні.

Мета даної роботи полягає у встановленні взаємозв’язку типів сімейних взаємостосунків та виховання з поведінковими проявами сексуальності в осіб з РАС.

Методологія дослідження

Загальна вибірка становить 66 досліджуваних, з яких 33 особи з розладами аутистичного спектра (жіночої статі 5 осіб, чоловічої – 28 осіб), а також 33 особи – батьки або вихователі дітей, які входять до обох груп. Вік досліджуваних з розладами аутистичного спектра від 8 до 24 років, середній вік 14 років.

В даному дослідженні було застосовано опитувальник сексуальної поведінки (Sexual Behaviour Scale), розроблений Stokes та Kaur [13]. Методика складається з 5 шкал, які діагностують: соціальну поведінку, розуміння правил приватності, статеве виховання, сексуальну поведінку, а також батьківські переживання стосовно майбутнього їхніх дітей. Рівень інтелектуального розвитку вимірювався за допомогою тестів «Стандартні прогресивні матриці» або «Кольорові прогресивні матриці» Дж. Равена, залежно від віку досліджуваних [5]. Також застосовувався Соціально-комунікативний опитувальник – скринінгова методика діагностики основних симптомів, що пов’язані з розладами аутистичного спектра.

З метою дослідження батьківських стилів виховання було використано методику «Аналіз сімейних взаємостосунків» (АСВ), розроблену під керівництвом Ейдеміллера Е.Г. [7]

Результати дослідження

Застосовуючи факторний аналіз 20-ти шкал опитувальника «Аналіз сімейних стосунків», вдалося виділити 7 факторів, кожен з яких має власну вагу більше одиниці. Однак для подальшої змістовної інтерпретації обрано 5 факторів, що в сукупності пояснюють 64% дисперсії показників.

Таблиця1

Факторний аналіз шкал опитувальника «Аналіз сімейних взаємостосунків»

Варто зазначити, що змінні розподілилися за факторами таким чином, що в кожному наявні як певні стилі виховання, так і окремі особливості батьків, що могли спричинити формування такого стилю.

За даними Таблиці 1 до Фактору 1 входять шкали: «Гіперпротекція», «Балування», «Надмірність вимог-заборон», «Нестійкість стиля виховання», «Розширення сфери батьківських почуттів», «Заохочення у підлітка дитячих якостей», «Внесення конфлікту між батьками у виховання», «Перевага жіночих якостей». Відповідно, Фактор 1 характеризує такий тип сімейних взаємостосунків, при якому спостерігається виховання за типом домінуючої гіперпротекції при одночасному виконанні будь-яких бажань дитини та надмірності вимог і заборон до останньої, що також зумовлює певну непослідовність у виховних стратегіях батьків. З іншого боку, прослідковується ігнорування процесів дорослішання дітей. Крім того, сфера виховання стає тим середовищем, куди привносяться та за рахунок якого вирішуються конфлікти між батьками. А також спостерігається таке порушення виховання, при якому ставлення батьків до дитини залежить від її (дитини) статі. Так, при наявності переваги жіночих якостей спостерігається неусвідомлюване неприйняття дитини чоловічої статі [7].

Тобто Фактор 1 описує взаємостосунки в сім’ях з дітьми з РАС, що мають тенденцію до гіперпротекції та нестійкого стилю виховання, причинами яких можуть бути ігнорування дорослішання дітей, використанням батьками сфери виховання у вирішенні подружніх проблем, а також заохочення жіночих якостей у дитини.

Фактор 2 утворюється змінними «Проекція на дитину власних негативних якостей», «Надмірність вимог-обов’язків», «Надмірність санкцій» при оберненому зв’язку зі шкалою «Мінімальність санкцій». Тобто даний стиль виховання містить в собі здебільшого обмеження, вимоги та заборони. Причиною такого ставлення може бути те, що в дитині батьки бачать риси характеру, які відчувають, але не визнають в собі, ведучи боротьбу з такими ж якостями дитини [7].

Тобто Фактор 2 описує такий стиль батьківського виховання в сім’ях з дітьми з РАС, при якому домінують обмеження, заборони та покарання, причини яких можуть лежати в сфері психологічних проблем самих батьків.

Фактор 3 представлений змінними «Ігнорування потреб», «Недостатність вимог-обов’язків», «Недостатність вимог-заборон», «Нерозвиненість батьківських почуттів». Тобто виявляється такий стиль виховання, при якому потреби дитини швидше ігноруються, ніж задовольняються. При цьому прослідковується нестача як вимог так і заборон, тобто дитину не контролюють та не обмежують. Причиною такого виховання може бути певна байдужість, емоційна холодність або втома батьків.

Відповідно, Фактор 3 описує взаємостосунки в сім’ї з дітьми з РАС за типом гіпоопіки при певній байдужості та холодності з боку батьків.

Фактор 4 має найміцніші зв’язки зі змінними «Гіпопротекція» (обернений зв'язок), «Виховна невпевненість батьків» (обернений зв'язок), «Фобія втрати дитини». Відповідно даний фактор характеризує такий стиль виховання, при якому у батьків відсутні сумніви з приводу необхідності опіки, уваги та контролю для їхніх дітей. Причиною такого ставлення може бути страх та надмірні переживання батьків стосовно життя та здоров’я дітей. Виділення такого фактору взаємостосунків у сім’ях дітей з РАС може бути пов’язане, в першу чергу, з реальними небезпеками для життя та здоров’я осіб з аутизмом, що спричинені характером та особливостями даного розладу.

Фактор 5 пов'язаний зі шкалою «Перевага чоловічих якостей», а також має зв’язки зі змінними «Гіпопротекція», «Нестійкість стилю виховання» (обернений зв'язок) та «Виховна невпевненість батьків» (обернений зв'язок). Відповідно, даний фактор описує такий стиль взаємостосунків у сім’ях з дітьми з аутизмом, при якому в батьків не виникає сумнівів стосовно стратегії виховання за типом гіпопротекції (нестачі уваги, контролю та опіки) при заохоченні чоловічих рис характеру і поведінки у дитини.

Факторний аналіз даних дозволив нам зрозуміти специфіку взаємостосунків та стратегій виховання в сім’ях з дітьми з РАС. Надалі звернемося до дослідження зв’язку цих особливостей, що втілені в окремих факторах, із поведінковими проявами сексуальності осіб з аутизмом.

За допомогою множинного регресійного аналізу даних передбачається встановити ті змінні, що вносять найбільший вклад у розподіл показників шкали «Сексуальна поведінка». До таких змінних було віднесено: рівень інтелектуального розвитку, ступінь вираженості основних симптомів РАС, соціальне функціонування, рівень адекватності знань та уявлень у сфері сексуальності, а також ті п’ять факторів виховання, що були виявлені нами раніше.

Таблиця2

Критерії придатності та значимості моделей

множинногорегресійного аналізу

З Таблиці 2 видно, що значимість кожної наступної моделі регресії зростає, тоді як відсоток пояснюваної дисперсії показників знижується ( про свідчить значення ) Відповідно, для подальшого аналізу нами обрано модель №8, до якої входять змінні, що пояснюють більше 60% дисперсії показників шкали «Сексуальної поведінки» при рівні значимості р ≤ 0,005.

Таблиця3

Ступінь внеску кожної змінної у розподіл показників за шкалою "Сексуальна поведінка"

Як видно з Таблиці 3, показники змінної «Сексуальна поведінка» значимо пов’язані із сукупністю таких змінних: загальний показник «Соціально-комунікативного опитувальника», шкала «Соціальна поведінка», шкала «Статеве виховання», Фактор 1, Фактор 3, Фактор 5.

Шкала «Сексуальної поведінки» дає можливість оцінити наявність неприйнятної сексуальної поведінки, усвідомлення типових сексуальних фізіологічних реакцій, а також особливості реагування на сексуально відверті зображення [13]. Шкала «Соціальної поведінки» вказує на рівень соціального функціонування особи з РАС. Шкала «Статевого виховання» досліджує знання та уявлення дитини, пов'язані зі сферою сексуальності, такі як: статева гігієна, прийнятна та неприйнятна поведінка по відношенню до людини, що викликає романтичний інтерес; а також, яким чином ці знання та уявлення було засвоєно [13]. Результати «Сціально-комунікативного опитувальника» вказують на ступінь вираженості основних симптомів РАС. Фактор 1, Фактор 3 та Фактор 5 – відображають певні аспекти взаємостосунків та стилів виховання, що складаються у сім’ях, де є особи з РАС. Фактор 1 описує тенденцію до гіперпротекції та нестійкого стилю виховання, причинами яких можуть бути ігнорування дорослішання дітей, використанням батьками сфери виховання у вирішенні подружніх проблем, а також заохочення жіночих якостей у дитини. Фактор 3 характеризується взаємостосунками в сім’ях з дітьми з РАС за типом гіпоопіки при певній байдужості та холодності з боку батьків. Фактор 5 описує такий стиль сімейних взаємостосунків, при якому в батьків не виникає сумнівів стосовно стратегії виховання за типом гіпопротекції (нестачі уваги, контролю та опіки) при заохоченні чоловічих рис характеру і поведінки у дитини.

Варто зауважити, що найбільший внесок в розподіл показників за шкалою «Сексуальної поведінки» здійснюється змінними Фактор 1 (обернений зв’язок) та шкалою «Статевого виховання» (прямий зв'язок) при р < 0,05. Тоді як змінні Фактор 3 та загальний показник за «Соціально-комунікативним опитувальником» мають менш значимий вплив, на рівні тенденції при р < 0,1. Шкала «Соціальної поведінки» та Фактор 5, хоча і входять до сукупності змінних, що здійснюють вагомий вплив на розподіл показників сексуальної поведінки, однак окремий внесок кожної з цих змінних не досягає необхідного рівня значимості.

Стосовно інших змінних, то фактор інтелектуального розвитку був першим виключений з регресійного аналізу, за ним фактор віку, далі інші фактори сімейних взаємостосунків. До кінцевої моделі множинного регресійного аналізу увійшли: змінна «Статеве виховання», а також Фактор 1. Однак остання модель пояснювала лише близько 43% дисперсії показників шкали «Сексуальної поведінки».

Відповідно, результати множинного регресійного аналізу засвідчують, що динаміку поведінкових проявів сексуальності осіб з РАС значним чином обумовлює сукупність таких змінних: рівень вираженості основних проявів аутизму, соціальне функціонування, знання та уявлення у сфері сексуальності, а також фактори сімейних взаємостосунків. При чому найбільш значимий вклад у розподіл показників за проявами сексуальної поведінки вносять обсяг і ступінь адекватності знань у сексуальній сфері (чим вищі ці показники, тим більш адекватною стає сексуальна поведінка осіб з РАС), а також фактор гіперпротекції та нестійкого стилю виховання (з підвищенням цих показників, сексуальна поведінка осіб з аутизмом стає більш проблемною).

Висновки

У даній роботі здійснювалось дослідження тих факторів, що пов’язані з поведінковими проявами сексуальності осіб з РАС. Однак, окрім показників рівня інтелекту, ступеня вираженості основних проявів аутизму, рівня соціального функціонування та адекватності знань і уявлень у сфері сексуальності, особливу увагу було приділено факторам взаємостосунків та виховання в сім’ях з дітьми з РАС.

Дані факторного аналізу дозволили виділити п’ять різних типів взаємостосунків, що можуть складатися в сім’ях з дітьми з РАС. Фактор 1 описує тенденцію до гіперпротекції, нестійкого стилю виховання, причиною яких може бути ігнорування дорослішання дітей, використання батьками сфери виховання у вирішенні подружніх проблем, а також заохочення жіночих якостей у дитини. Фактор 2 описує такий тип взаємостосунків, при якому домінують обмеження, заборони та покарання, причини яких можуть лежати в сфері психологічних проблем самих батьків. Фактор 3 характеризується взаємостосунками за типом гіпоопіки при певній байдужості та холодності з боку батьків. Фактор 4 описує стиль виховання, при якому у батьків дітей з РАС відсутні сумніви з приводу необхідності опіки, уваги та контролю для їхніх дітей; причиною такого ставлення може бути страх та надмірні переживання батьків стосовно життя та здоров’я дітей. Фактор 5 характеризує стиль взаємостосунків, при якому в батьків не виникає сумнівів стосовно стратегії виховання за типом гіпопротекції (нестачі уваги, контролю та опіки) при заохоченні чоловічих рис характеру і поведінки у дитини.

Результати множинного регресійного аналізу показали, що фактори сімейних взаємостосунків та стратегій виховання пов’язані з проявами сексуальної поведінки осіб з РАС сильніше, ніж фактори інтелектуального розвитку, а також віку. Найбільш суттєвий вплив на динаміку показників сексуальної поведінки осіб з РАС здійснюють два фактори: обсяг та ступінь адекватності знань стосовно сексуальності; та рівень гіперпротекції, непослідовного виховання й ігнорування дорослішання дітей. При цьому високі показники рівня знань у сфері сексуальності пов’язані з більш адекватною, типовою сексуальною поведінкою осіб з РАС. Тоді як проблемною сексуальна поведінка осіб з аутизмом стає з підвищенням тенденцій до гіперпротекції, непослідовного виховання та інфантилізації.

Варто зазначити, що дані множинного регресійного аналізу не можуть однозначно інтерпретуватись як причинно-наслідкові зв’язки, оскільки дослідник самостійно обирає і визначає залежну та незалежну змінні. Однак цей метод дозволяє виділити найсуттєвіші зв’язки з усієї сукупності. Відповідно, не можна з упевненістю стверджувати, що дефіцит знань у сфері сексуальності та фактор гіперпротекції, непослідовного виховання й ігнорування дорослішання дітей спричинюють проблемну сексуальну поведінку, однак можна зауважити, що на динаміку останнього параметру найбільшим чином впливають саме ці показники.

Література

1. Аппе Фр. Введение в психологическую теорию аутизма / Фр.Аппе. – М.: Теревинф, 2006. – 216с.
2. Беттельхейм Б. Пустая крепость. Детский аутизм и рождение Я / Б. Беттельхейм. – М.: Академический Проект, 2013. – 480 с.
3. Марценковский И.А. Очерки детской психиатрии. Аутизм: учебное пособие для специалистов в области охраны психического здоров’я детей / Под ред. И.А. Марценковского. – Киев: НейроNews, 2014. – 280с.
4. Никольская О.С., Баенская Е.Р., Либлинг М.М. Аутичный ребенок. Пути помощи / О.С. Никольская, Е.Р. Баенская, М.М. Либлинг. – М.: Теревинф, 2014. – 288с.
5. Прогрессивные матрицы Равена: методические рекомендации / сост. и общая редакция О.Е. Мухордовой, Т.В. Шрейбер. – Ижевск: Удмуртский университет, 2011. – 70с.
6. Шипицына Л. М. Необучаемый ребенок в семье и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта / Л.М. Шпицына. – СПб.: Речь, 2005. – 477 с.
7. Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапия семьи. 4-е издание / Э.Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. – СПб.: Питер, 2008. – 672с.
8. Hellemans H. Sexual Behavior in High-Functioning Male Adolescents and Young Adults with Autism Spectrum Disorder / H. Hellemans, K.Colson, Ch.Verbraeken, R.Vermeiren, D.Deboutte // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 2007. – Volume 37, Issue 2. – pp. 260–269.
9. Hénault Isabelle. Asperger’s syndrome and sexuality: from adolescence through adulthood / Isabelle Hénault. – London and Philadelphia: Jessica Kingsley Publishers, 2006. – 208р.
10. Konstantareas M. Sociosexual Knowledge, Experience, Attitudes, and Interests of Individuals with Autistic Disorder and Developmental Delay / M.Konstantareas, Y.Lunsky // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 1997. – Volume 27, Issue 4. – рр. 397–413.
11. Mesibov G. Sexual Attitudes and Knowledge of High-Functioning Adolescents and Adults with Autism / G.Mesibov, O.Ousley // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 1991. – Volume 21, Issue 4. – pp. 471–481.
12. Ruble L. Sexual Behaviours in Autism: Problems ofDefinition and Management / L.Ruble, G.Realmuto // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 1999. – Volume 29, Issue 2. – pp. 121–
13. Stokes M. High-functioning autism and Sexuality / M.Stokes, A.Kaur // SAGE Publications and The National Autistic Society. – 2005. – Vol 9(3). – pp. 266–