Попередні дослідження як американських, так і європейських фахівців показали, що наявність у будинку собаки знижує ймовірність розвитку алергії у дитини внаслідок раннього контакту його імунної системи з різноманітними алергенами, які потрапляють до будинку на лапах та шерсті домашніх вихованців.

Оскільки раніше вже був доведений зв'язок між складом кишкової мікрофлори і гостротою імунної реакції на чужорідні агенти, мультидисциплінарна група дослідників з Каліфорнійського і Мічиганського університетів під керівництвом мікробіолога Сьюзан Лінч (Susan Lynch) спробувала прояснити на мишачій моделі процеси, - Захист від алергії».

Лінч і її колеги збирали зразки пилу в будинках, де відсутні домашні тварини, і в будинках, де як вихованець живе собака, що регулярно гуляє на вулиці. Змішаним з водою пилом годували молодих особин, а потім провокували у них імунну відповідь за допомогою подрібнених тарганів та яєчного білка – двох субстанцій, що викликають респіраторну алергічну реакцію як у гризунів, так і у людини.

Миші, які перебували під впливом домашнього пилу, не асоційованого з присутністю собаки, демонстрували реакцію, аналогічну алергії у людини, що супроводжується нежиттю та підвищенням імунної активності в дихальних шляхах. У той же час у тварин, які отримували пил із «собачих» будинків, алергічна реакція або була знижена, або не спостерігалася зовсім. У таких мишей було відзначено значне зменшення загальної кількості активованих Т-клітин, викиду антизапальних Th2-цитокінів та секреції трахеобронхіального слизу, що свідчить про зниження активності імунної системи.

Вивчення складу кишкової мікрофлори мишей до та після дії пилу показало, що у кишечнику «захищених» тварин аномально широко представлена ​​бактерія Lactobacillus johnsonii. Введення цієї бактерії в раціон мишей, що не брали участі в даному експерименті, знизило в останніх рівень алергічної реакції в слизовій оболонці дихальних шляхів і навіть захистило тварин від респіраторного синцитіального вірусу (РСВ), інфікування яким у дитинстві підвищує ризик розвитку астми в більш старшому віці. Було встановлено, що присутність Lactobacillus johnsonii пов'язана зі значним зниженням кількості та пропорції активованих клітин-кілерів імунної системи – Т-лімфоцитів підтипів CD11c+/CD11b+ та CD11c+/CD8+, а також зниженням експресії Th2-цитокінів у дихальних шляхах.

"Ці результати змушують припустити, що Lactobacillus johnsonii є ключовим регулятором захисту респіраторного тракту від негативних факторів довкілля", - зазначила Лінч. Вона вважає, що Lactobacillus johnsonii або інші корисні бактерії в майбутньому можуть бути використані для цілеспрямованої зміни складу кишкової мікрофлори, що дозволяє запобігти або навіть лікувати астму та інші захворювання алергічної природи. "Маніпуляція складом мікрофлори кишечника - багатообіцяюча нова терапевтична стратегія як щодо респіраторних інфекцій, так і щодо алергічних захворювань дихальних шляхів", - заявила Лінч. Проте вона підкреслила, що до впровадження подібного методу в клінічну практику потрібні подальші дослідження.

Слід зазначити, що це далеко не перше свідчення критичного впливу складу населяючих шлунково-кишковий тракт бактерій, що з'явилося останнім часом у науковій літературі, на розвиток різних захворювань. Зокрема, йдеться про аутизм, ревматоїдний артрит і розсіяний склероз.

Источник: Medportal.ru