УДК 159.973: 159.922.1

Дубовик М.О.

СТАТЕВА І ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ПІДЛІТКІВ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА

Стаття присвячена дослідженню сексуальної сфери осіб з розладами аутистичного спектра. Увагу зосереджено на явищах статевої та гендерної ідентичності як психологічних компонентах людської сексуальності. Встановлено особливості статеворольової ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі. Також виявлено міру адекватності статевої ідентичності у досліджуваних з аутизмом. Проаналізовано фактори, що можуть сприяти відповідному формуванню статевої ролі у підлітків з РАС чоловічої статі.

Ключові слова: розлади аутистичного спектра, сексуальність, гендерна ідентичність, статева ідентичність, основні симптоми аутизму, соціальне функціонування.

Актуальність даної роботи пов’язана з важливістю та малодослідженістю обраної проблематики. Розлади спектру аутизму (надалі РАС) належать до діагностичної категорії загальних розладів психологічного розвитку (F 84.0 – F 84.9) за МКХ-10, і характеризуються тріадою порушень у сферах уяви, комунікації та соціалізації. Відповідно, обмежена уява, нездатність до встановлення соціальних контактів та адекватного спілкування – ці фактори пронизують усі сфери життєдіяльності осіб з РАС та відображаються на якості її життя загалом. За даними МOЗ України розповсюдженість розладів аутистичного спектра виросла за п’ять років з 13,8 до 35,0 на 100 тис. дитячого населення [5]. З огляду на таку динаміку, актуальність досліджень в галузі аутизму важко переоцінити.

З іншого боку, поняття людської сексуальності не вичерпується набором фізіологічних реакцій, а включає в себе і психологічні компоненти, важливу роль серед яких грають статева та гендерна ідентичність. У. Мастерс визначає статеву ідентичність як індивідуальне, особистісне відчуття себе особою чоловічої або жіночої статі [6]. О. Кернберг справедливо наголошує на ключовій ролі статевої ідентичності у формуванні его-ідентичності [3]. Тобто усвідомлення власної приналежності до чоловічої або жіночої статі постає основою формування подальших знань і уявлень про себе. Відповідно, феномени статевої та гендерної ідентичності постають не лише важливими компонентами людської сексуальності, але й чинниками формування адекватного самосприймання загалом.

У той час як у закордонних наукових працях усе частіше торкаються проблем сексуальної сфери осіб з РАС, серед вітчизняних вчених дана тема залишається малодослідженою.

Постановка проблеми та аналіз досліджень. Вважалося, що особи з розладами аутистичного спектра не досягають статевої зрілості, або що наявність дефіциту в сферах соціалізації та комунікації позбавляє функціональності сексуальну сферу останніх [14]. Однак подальші дослідження вказують на те, що сексуальний розвиток осіб з РАС значимо не відрізняється від типового для популяції загалом; крім того, ці люди демонструють такі ж соціальні інтереси та сексуальні потреби, як їх однолітки [13]. Однак, їх досвід, знання та уявлення в цій області досить обмежені [15].

Існує відносно невелика кількість досліджень сексуальності осіб з розладами аутистичного спектра, однак кількість робіт у сфері вивчення статевої та гендерної ідентичності осіб з РАС здається дуже скромною. Загалом, під статевою ідентичністю ми розуміємо відчуття приналежності до чоловічої або жіночої статі; тоді як статеворольова (гендерна) ідентичність визначається як модель соціальної поведінки, специфічний набір нормативних вимог і очікувань, що пред'являються суспільством до осіб чоловічої або жіночої статі [2; 3].

Наявні дані вітчизняних науковців стосовно особливостей статевої ідентичності дітей із затримкою психологічного розвитку (ЗПР). Бєлопольска Н.Л. повідомляє, що наявні значимі відмінності в особливостях статевовікової ідентифікації між дітьми із затримкою розвитку у порівнянні з показниками їх однолітків без психологічних порушень [1]. Загалом, починаючи з віку 6-7 років, досліджувані із ЗПР можуть ідентифікувати себе з картинкою, на якій зображено дитину відповідної статі і віку, однак, виявляються тенденції до ідентифікації, характерні для дітей більш молодшого віку [1].

Стосовно закордонних досліджень, цікаві дані повідомляють S. Bejerot та J. M. Eriksson, які виявили певні особливості гендерної ідентичності в осіб з РАС. Повідомляється, що загалом для вибірки дорослих осіб з аутизмом, незалежно від статі, характерний значимо нижчий рівень маскулінності, у порівнянні з контрольною групою без прушень розвитку [10]. Тоді як профілі фемініності/маскулінності майже не відрізнялись у чоловіків і жінок з аутизмом, рівень фемінності чоловіків з РАС перевищував показники контрольної групи [10].

Стосовно особливостей статевої ідентифікації в осіб з РАС, нами було виявлено здебільшого дослідження зв’язку аутичних рис із розладами статевої ідентичності. Так у роботі R.M. Jones, S. Wheelwright та K. Farrell було встановлено, що у вибірці осіб з розладами статевої ідентичності (F 64) найвищі показники за методикою діагностики аутизму отримали особи з діагнозом транссексуалізму, які належали до жіночої біологічної статі, проте мали чоловічу психологічну стать; однак навіть ці показники були нижчими, ніж серед осіб з діагнозом РАС [11]. Проте досліджень формування адекватної статевої ідентичності в осіб з РАС нами виявлено не було.

Відповідно, аналіз наявних досліджень вказує на певні особливості формування статевої ролі в осіб з РАС: маскулінні риси тут представлені значно менше, незалежно від статі, ніж серед осіб без порушень розвитку. Щодо статевої ідентичності, наявний зв'язок трансексуальних розладів та аутизму, у той же час, вітчизняні дослідження підтверджують здатність дітей із затримкою психологічного розвитку до адекватної ідентифікації власної статі. У ході даного дослідження передбачається аналіз особливостей статевої та гендерної ідентичності саме в осіб з РАС підліткового віку. Також припускається, що сутнісні характеристики розладів аутизму – дефіцит соціальної сфери, комунікації та обмеженість і повторюваність поведінки – значно ускладнюють процеси статевої та гендерної ідентифікації.

Відповідно, метою даної роботи постає дослідження особливостей статевої та гендерної ідентичності підлітків з РАС.

Методологія дослідження

Відомо, що співвідношення представників чоловічої статі до представників жіночої статі у загальній популяції осіб з РАС сягає 6:1 [5]. У даному дослідженні до вибірки входили виключно особи чоловічої статі.

Загальна кількість обстежуваних становить 146 осіб, з яких 28 – підлітки з РАС, 45 – без порушень психологічного розвитку, що входять до контрольної групи, а також 73 особи – батьки або вихователі дітей, які входять до обох груп. Вік досліджуваних з розладами аутистичного спектра від 9 до 24 років, середній вік 13,8 років; вік осіб з контрольної групи від 10 до 18 років, середній 13,7 років. Різниця між групами за віковим розподілом не значима (р=0,979).

В даному дослідженні було застосовано опитувальник сексуальної поведінки (SexualBehaviourScale), розроблений Stokes та Kaur [15]. Методика складається з 5 шкал, які діагностують: соціальну поведінку, розуміння правил приватності, статеве виховання, сексуальну поведінку, а також батьківські переживання стосовно майбутнього їхніх дітей [15]. Рівень інтелектуального розвитку вимірювався за допомогою тестів «Стандартні прогресивні матриці» або «Кольорові прогресивні матриці» Дж. Равена, залежно від віку досліджуваних [7]. Для групи осіб з РАС також застосовувався Соціально-комунікативний опитувальник – скринінгова методика діагностики основних симптомів, що пов’язані з розладами аутистичного спектра, яка дозволяє оцінити міру вираженості як порушень РАС загалом, так і окремих його проявів.

Також було застосовано проективний тест «Вік. Стать. Роль» – методика, що дозволяє діагностувати аспекти відношення до своєї та протилежної статі, а також відповідність власній статевій приналежності [9]. Тест являє собою набір чоловічих та жіночих портретів різних вікових груп, з яких досліджуваному пропонується обрати та проранжувати ті портрети, що подобаються йому, а також, ті, що не подобаються. Відповідно, в даному дослідженні сексуальної сфери осіб з РАС підліткового віку, тест «Вік. Стать. Роль.» дозволяє нам отримати інформацію про особливості статево-вікової та гендерної ідентичності обстежуваних, а також емоційного відношення останніх до цих показників.

Результати дослідження

Аналіз коефіцієнтів переваги (відторгнення) чоловічих портретів за методикою «Вік. Стать. Роль.», дозволяє оцінити емоційне ставлення до чоловічої статевої ролі; відповідно аналіз коефіцієнтів переваги (відторгнення) жіночих портретів, дозволяє оцінити емоційне ставлення до жіночої статевої ролі [8]. Наступна таблиця відображає показники середніх значень вищевказаних коефіцієнтів серед підлітків без порушень розвитку та підлітків з РАС чоловічої статі.

Таблиця 1

Порівняння показників переваги (відторгнення) чоловічих і жіночих портретів за методикою «Вік. Стать. Роль.» у хлопців з РАС та в контрольній групі

Показники KF+,KF- (вподобання та відторгнення жіночих портретів) та КМ+, КМ- (вподобання та відторгнення чоловічих портретів) приймають значення від 0,1 до 1, залежно від кількості і частоти виборів портретів. Відповідно, аналіз середніх значень дозволяє зробити наступні висновки. По-перше, підлітки контрольної групи і особи з РАС найчастіше обирали чоловічі портрети серед тих, що не подобаються, оскільки показник КМ- більше 0,6 в обох групах. По-друге, в обох групах досліджуваних при виборі ряду приємних портретів вподобання майже порівну розділились між чоловічими та жіночими портретами із незначною перевагою останніх. По-третє, найнижчі показники спостерігаються серед жіночих портретів, що не подобаються як в осіб з РАС (KF- сягає 0,38), так і в їх однолітків контрольної групи (KF- дорівнює 0,32).

Щодо показників сумарної ваги чоловічих і жіночих портретів, виявлено, що для обох груп характерно частіше обирати чоловічі портрети. Відповідно, значення чоловічої статі загалом вище, ніж жіночої, як для підлітків з РАС, так і для їх однолітків без порушень розвитку. Значимих відмінностей за цими показниками між представниками обох груп досліджуваних не виявлено.

Наступний графік наочно демонструє розподіл середніх значень коефіцієнтів переваги (відторгнення) чоловічих та жіночих портретів серед обох груп досліджуваних.

При порівнянні отриманих середніх значень в обох групах за допомогою Т-критерія Ст’юдента значимих відмінностей виявлено не було за жодним із показників. Відповідно, підлітки з РАС чоловічої статі не відрізняються від своїх однолітків без порушень розвитку при виборах приємних та неприємних чоловічих і жіночих портретів. Отже, тенденції в емоційному ставленні до чоловічої та жіночої статевих ролей не відрізняються значимо серед осіб з аутизмом та підлітків контрольної групи.

Стосовно профілю особливостей статево-рольової ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі, можна зробити наступні дані, виходячи з отриманих результатів:

• перевага надається як чоловічій, так і жіночій статевим ролям, отже відсутня значима вираженість фемінінності або маскулінності;
• показники фемінінності в осіб з РАС чоловічої статі знаходяться в межах середнього ступеня вираженості, так само, як і показники маскулінності;
• жіноча статева роль частіше обирається в якості приємної, ніж неприємної, що говорить про прихильне ставлення до фемінінних рис;
• чоловіча статева роль обирається загалом найчастіше, однак здебільшого викликає неприємне ставлевлення.

Стосовно показників статевої ідентичності, особливості розуміння та відношення досліджуваних до власної статі можна дослідити, проаналізувавши розподіл частоти виборів портретів відповідної статі за методикою «Вік. Стать. Роль.».

Таблиця 2

Розподіл частоти виборів портретів відповідної статі за методикою «Вік. Стать. Роль.» серед хлопців з РАС та у контрольній групі

Дані Таблиці 2 дозволяють проаналізувати, наскільки характерним для осіб з РАС та осіб без порушень розвитку виявився вибір портретів своєї або протилежної статі. Отже, загалом серед підлітків з аутизмом частіше, ніж у контрольній групі позитивно обирались портрети чоловічої статі. Однак, серед осіб без порушень розвитку не було жодного, хто б не обрав портрет власної статі в якості неприємного. Стосовно показників виборів портретів власної статі і віку, тут підлітки з РАС частіше за своїх однолітків з контрольної групи обирали стимульний матеріал відповідно до свого статево-вікового статусу, як для ряду приємних, так і неприємних виборів.

Наскільки значимими стають такі відмінності, можна зрозуміти, проаналізувавши дані наступної таблиці.

Таблиця 3

Порівняння показників виборів портретів відповідної статі між підлітками з РАС та представниками контрольної групи

Значення критерію Манна-Уітні дозволяють зробити висновок, що за параметром виборів портретів відповідної статі значимих відмінностей між особами з РАС та представниками контрольної групи не виявлено. У той же, час підлітки чоловічої статі з аутизмом значимо частіше надають перевагу стимульному матеріалу відповідної статі і віку, в порівнянні з їх однолітками без порушень розвитку.

Отримані дані дозволяють зробити висновок стосовно особливостей статевої ідентичності та ставлення до власної статі:

• Переважна більшість (близько 90%) усіх досліджуваних обирала портрети відповідної статі, що може говорити про адекватно сформовану статеву ідентичність, як серед осіб з РАС, так і серед їх однолітків без порушень розвитку.
• Однак, наявне протирічиве ставлення до власної статі, оскільки підлітки контрольної групи та їх однолітки з аутизмом однаково часто здійснюють як негативні так і позитивні вибори портретів своїй статі.
• Значимих відмінностей за рівнем адекватності статевої ідентичності між підлітками з РАС та їх однолітками без порушень розвитку виявлено не було. Однак, останні значимо рідше надають перевагу зображенням чоловіків свого віку, ніж особи з аутизмом. Імовірно, важливу роль тут грає фактор ставлення до власного віку.

Стосовно ж факторів, що можуть бути пов’язані з особливостями гендерної ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі, дані кореляційного аналізу вказують на наступні результати.

Таблиця 4

Кореляційний аналіз чинників гендерної ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі

Дані Таблиці 4 засвідчують наявність значимого зв’язку рівня інтелектуального розвитку (за показниками методики «Стандартні прогресивні матриці»), соціального функціонування (за значеннями шкали «Соціальної взаємодії» із соціально-комунікативного опитувальника) та міри повноти і адекватності знань у сфері сексуальності (за балами шкали «Статеве виховання» з опитувальника сексуальної поведінки) із показниками ставлення до жіночої і чоловічої статевих ролей (за даними методики «Вік. Стать. Роль.»).

Виявлено суттєву позитивну кореляцію рівня інтелекту з коефіцієнтом відторгнення жіночих портретів при р = 0,025, а також обернений зв’язок із коефіцієнтом відторгнення чоловічих портретів при р = 0,024. Тобто з підвищенням рівня когнітивних здібностей хлопці з РАС підліткового віку схильні більш негативно ставитись до фемінінних рис та менше відкидати маскулінні риси гендерної ролі.

Із попередніми показниками також пов’язвний рівень соціального функціонування. Наявна обернена кореляція значень шкали соціальної взаємодії (із соціально-комунікативного опитувальника) із коефіцієнтом відторгнення жіночих портретів r = -0,547 при значимому позитивному зв’язку з коефіцієнтом відторгнення чоловічих портретів r = 0,547. Відповідно, з підвищенням рівня вираженості симптомів дефіциту соціальної взаємодії підлітки з РАС рідше відкидають жіночі риси та частіше чоловічі статеворольові патерни.

Відмічено також значимі кореляції міри повноти і адекватності сексуальних знань і уявлень з особливостями позитивних виборів жіночих і чоловічих портретів. Чим більш розвиненою є сфера сексуальних знань та уявлень, тим частіше хлопці з РАС підліткового віку надають перевагу маскулінній статевій ролі (r = 0,463) та рідше фемінінній (r = -0,461).

Варто зазначити, що значимих зв’язків між фактором віку, мірою вираженості основних симптомів РАС, дефіциту комунікативної сфери, а також обмеженого репертуару дій та уяви із коефіцієнтами переваги (відторгнення) жіночої і чоловічої статевих ролей виявлено не було.

Отже, кореляційний аналіз факторів, що можуть бути пов’язані з особливостями гендерної ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі виявив наступні закономірності. Сприймання маскулінних рис статевої ролі як негативних підвищується із зниженням рівня інтелекту та соціального функціонування. Тоді як, високі показники міри адекватності сексуальних знань сприяють підвищенню частоти надання переваги чоловічим гендерним рисам.

Висновки

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки стосовно особливостей статеворольової ідентичності та рівня адекватності статевої ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі.

1. Значимих відмінностей між досліджуваними з РАС та їх однолітками без порушень розвитку виявлено не було, як за показниками статевої ідентичності, так і за особливостями статевої ролі.
2. Для підлітків з аутизмом чоловічої статі характерний середній рівень вираженості як фемінінних, так і маскулінних рис, із незначною перевагою перших. Однак, сумарна вага виборів чоловічих портретів вища, що вказує на значимість ролі чоловіка для підлітків з РАС чоловічої статі.
3. Виявлені значимі зв’язки між рівнем інтелекту, мірою соціального функціонування, ступенем адекватності знань і уявлень у сфері сексуальності та особливостями гендерної ідентичності хлопців з РАС підліткового віку. Негативне ставлення до чоловічої статевої ролі підвищується зі зниженням рівня когнітивних здібностей та зростанням дефіциту соціальної взаємодії в осіб з РАС. Тоді як більш відповідні сексуальні знання та уявлення пов’язані зі збільшенням рівня привабливості маскулінних рис для хлопців з розладами аутизму підліткового віку.
4. Стосовно показників статевої ідентичності, представники обох груп обирали портрети своєї статі більш як у 90% випадків, що свідчить про адекватно сформовану статеву ідентичність, як серед осіб з РАС чоловічої статі, так і серед їх однолітків без порушень розвитку. Проте виявлено суперечливе ставлення до власної статі, оскільки підлітки контрольної групи та їх однолітки з аутизмом однаково часто обирали портрети власної статі як в якості привабливих, так і в якості неприємних.

Такі результати корелюють із отриманими раніше даними. Зокрема, при досліджені статево-вікової та статеворольової ідентичності зо допомогою тесту «Вік. Стать. Роль.» у підлітків з окремими варіантами порушень психічного розвитку Кокоренко В.Л. отримала схожі результати: в усіх обстежуваних фемінінність переважала над маскулінністю, хоча портрети з відповідною статевою приналежністю обирались досить часто, ставлення до власної статі було протирічивим [3]. Робота Н.Л. Бєлопольської засвідчує, що діти із затримкою психічного розвитку здатні ідентифікувати свою статеву приналежність [1]. Також повідомляється про перевагу фемінінних рис у дорослих з високофункціональним аутизмом у дослідженні S. Bejerot [10]. З іншого боку, наявні дані про вирішальну роль соціально-психологічних чинників (таких як виховання та інші особливості мікросоціального середовища) у розвитку і формуванні адекватної статевої та гендерної ідентичності [3; 12; 2]. Наше дослідження також підтверджує важливість адекватних сексуальних знань і уявлень для формування відповідної статеворольової ідентичності, а отже вказує на необхідність статевого виховання для осіб з РАС.

Література

1. Белопольская Н.Л. Половозрастная идентификация. Методикаисследования детского самосознания / Н.Л. Белопольская. – М.: Когито-Центр, 1998. – 24с.
2. Доморацкий В.А. Медицинская сексология и психотерапия сексуальных расстройств / В.А. Доморацкий. – М.: Академический Проект; Культура, 2009. – 470 с.
3. Кернберг О. Отношения любви. Норма и патология / О. Кернберг. – М.: Класс, 2004. — 256 с.
4. Кокоренко В. Л. Особенности полоролевой идентификации у подростков с общим психическим недоразвитиеми дефицитарным типом дизонтогенеза / В.Л. Кокоренко // Вопросы психического здоровья детей и подростков. – 2005 – Вып. № 2. – с.105–
5. Марценковский И.А. Очерки детской психиатрии. Аутизм: учебное пособие для специалистов в области охраны психического здоров’я детей / Под ред. И.А. Марценковского. – Киев: НейроNews, 2014. – 280с.
6. Мастерc У., Джонсон В., Колодни Р. Основы сексологи /Мастерc У., Джонсон В., Колодни Р. – М.: Мир, 1998. — 692 с.
7. Прогрессивные матрицы Равена: методические рекомендации / сост. и общая редакция О.Е. Мухордовой, Т.В. Шрейбер. – Ижевск: Удмуртский университет, 2011. – 70с.
8. Шипицына Л. М. Необучаемый ребенок в семье и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта / Л.М. Шпицына. – СПб.: Речь, 2005. – 477 с.
9. Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапия семьи. 4-е издание / Э.Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. – СПб.: Питер, 2008. – 672с.
10. BejerotBejerot, // PLoS One. – 2014. – Vol. 9 (1) – Published online: /journal.pone.0087961.
11. Jones R.M. Brief report: female-to-male transsexual people and autistic traits / R.M. Jones, S. Wheelwright, K. Farrell, E. Martin // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 2012. – Vol. 42, Issue 2. – pp. 301–306.
12. Hellemans H. Sexual Behavior in High-Functioning Male Adolescents and Young Adults with Autism Spectrum Disorder / H. Hellemans, K.Colson, Ch.Verbraeken, R.Vermeiren, D.Deboutte // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 2007. – Volume 37, Issue 2. – pp. 260–269.
13. Hénault Isabelle. Asperger’s syndrome and sexuality: from adolescence through adulthood / Isabelle Hénault. – London and Philadelphia: Jessica Kingsley Publishers, 2006. – 208р.
14. Konstantareas M. Sociosexual Knowledge, Experience, Attitudes, and Interests of Individuals with Autistic Disorder and Developmental Delay / M.Konstantareas, Y.Lunsky // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 1997. – Volume 27, Issue 4. – рр. 397–413.
15. Stokes M. High-functioning autism and Sexuality / M.Stokes, A.Kaur // SAGE Publications and The National Autistic Society. – 2005. – Vol 9(3). – pp. 266–