admin

admin

УДК 159.922.1-053.6:616.896

Типология проявлений сексуальности подростков с расстройствами

аутистического спектра

Л. Ф. Бурлачук, М. А. Дубовик

         Статья посвящена проблеме сексуальности лиц с расстройством аутистического спектра. Рассматриваются поведенческие и психологические составляющие сексуальности подростков с РАС. Выделены и описаны типы функционирования сексуальной сферы подростков с РАС.

Ключевые слова: расстройства аутистического спектра; сексуальное поведение; половая идентичность; гендерная идентичность; функционирование сексуальной сферы.

Постановка проблемы и анализ исследований

Расстройства аутистического спектра (РАС) относятся к диагностической категории нарушений психического развития, проявляющихся в раннем возрасте. Однако данный диагноз остается актуальным и в дальнейшем, в подростковом, юношеском, взрослом возрасте – в течение всей жизни лиц с РАС [М. Seltzer et al., 2004]. Триада ключевых симптомов аутизма – дефицит в сфере социального взаимодействия, коммуникации, а также ограниченное воображение и повторяющиеся действия – влияют на все сферы жизнедеятельности лиц с РАС, в том числе на сферу сексуального функционирования [L. Gilmour etal., 2012; I. Hénault, 2006].

Следует заметить, что в данной работе мы понимаем под человеческой сексуальностью комплексное явление, имеющее как поведенческие (сексуальное поведение), так и психологические (половая и гендерная идентичность, сексуальные знания и представления), а также биологические аспекты.

Что касается исследований проблемы функционирования сексуальной сферы лиц с РАС, сообщаются разнообразные данные, порой противоречивые. Биологические изменения, характерные для периода полового созревания у лиц без нарушений психического развития, происходят и у подростков с РАС [J. Dewinter, 2015]. Предполагается, что лица с РАС испытывают потребности, желания, интересы соответствующие их возрасту, в том числе сексуального характера [N. Gougeon, 2010]. Однако в отдельных работах сообщается и об асексуальности лиц с расстройствами аутистического спектра [L. Gilmour etal., 2012].

Исследователи сообщают о разнообразии форм сексуального поведения лиц с РАС, хотя чаще всего встречаются различные формы самоудовлетворения [Н. Hellemans, 2010; M. Konstantareas, etal., 1997; G. Mesibov etal., 1991], а также проблемное, ​​неприемлемое поведение [L. Gilmore, 2012; M. A. Huwaidi, 2013; М. Stokes, 2005]. С другой стороны, H. Hellemans сообщает, что в группе лиц с високофункциональным аутизмом 13% из 24 участников имели опыт сексуальных отношений [Н. Hellemans, 2007]. Однако G. Mesibov etal. исследовали 21 взрослого с высокофункциональным аутизмом, только 1 женщина сообщила, что имела подобный опыт [Mesibov etal., 1991]. Что касается романтической сферы, I. Hénault отмечает, что лица с высокофункциональным аутизмом имеют реальную потребность встречаться с партнером и быть вовлеченными в романтические отношения [I. Hénault, 2006]. С другой стороны, классические исследования аутизма отмечают стремлении лиц с РАС к одиночеству [Фр. Аппе, 2006].

Изучение психологической составляющей сексуальности лиц с РАС также сопровождается противоречивыми данными. Выявлены средние показатели уровня адекватности и полноты сексуальных знаний среди лиц с высокофункциональным аутизмом [E. Byers etal., 2013; L. Gilmour etal., 2012], однако указывается и на значимо более низкие показатели, по сравнению с результатами лиц без нарушений развития, в других исследованиях [I. Hénault, 2006; Konstantareas etal., 1997].

Интересные данные сообщают S. Bejerot и J. M. Eriksson, которые обнаружили определенные особенности гендерной идентичности у лиц с РАС. Сообщается. что, независимо от биологического пола, среди лиц с РАС проявляется более низкий уровень маскулинности, по сравнению с контрольной группой без нарушений развития [S. Bejerot etal., 2014]. Относительно половой идентичности, отечественные исследователи указывают на формирование адекватной половой идентичности у лиц с расстройствами психического развития, хотя и с задержкой [A. Ю. Мухина, 2013; Л. Н. Шипицына, 2002].

Анализ имеющихся данных указывает на наличие противоречий во взглядах на особенности функционирования сексуальной сферы лиц с РАС. Как известно, в популяции лиц с РАС не существует двух идентичных картин болезни [Фр. Аппе, 2006]. Возможно, в проявлениях сексуальности среди подростков с РАС также присутствует известная вариативность.

В данном исследовании предполагается совершить классификацию проявлений сексуальности, как на поведенческом, так и на психологическом уровнях, а также выделить типы функционирования сексуальной сферы подростков с РАС.

Методология исследования

В исследовании приняли участие 88 человек. Из них 43 человека с расстройствами аутистического спектра (F 84.0 - F 84.9 по МКБ-10) мужского пола, средний возраст 13,8 лет. А также 45 человек – родители или воспитатели лиц с РАС.

Поведенческий аспект сексуальности изучался с помощью «Опросника сексуального поведения» (предназначен для заполнения родителями и воспитателями испытуемых) адаптированного нами с согласия авторов [М. Stokes etal., 2005; M. A. Дубовик, 2015].

Особенности половой и гендерной идентичности – в качестве психологической составляющей сексуальности лиц с РАС – были исследованы с помощью теста «Возраст. Пол. Роль.» предназначенного для прохождения детьми и подростками [Э.Г. Эйдемиллер, 2008].

Дополнительно исследовались степень выраженности основных симптомов РАС (Социально-коммуникативный опросник (SCQ), предназначенный для заполнения родителями лиц с РАС [M. Раттер и др., 2013], а также уровень интеллектуального развития (Тест «Стандартные прогрессивные матрицы» и «Цветные прогрессивные матрицы» Дж. Равенна, применялся среди подростков с РАС) [О.Е.Мухордовa и др., 2011].

Результаты исследования

С целью классификации проявлений сексуальности, как на поведенческом, так и на психологическом уровнях, а также выделения типов функционирования сексуальной сферы подростков с РАС был применен метод кластерного анализа.

Кластеризации подлежали основные показатели, отражающие психологический и поведенческий аспекты сексуальности подростков с РАС, а именно:

• показатели шкал опросника сексуального поведения (шкала «Социальное функционирование», показатели которой указывают на характер межличностных взаимодействий, как с лицами своего пола, так и с лицами противоположного пола; шкала «Сексуальное поведение», показатели которой указывают на основные формы поведенческих проявлений сексуальности; шкала «Понимание правил приватности», результаты которой указывают на степень способности различать публичное и интимное поведение; шкала «Половое воспитание», показатели которой отражают степень полноты и адекватности сексуальных знаний и представлений).

• показатели теста «Возраст. Пол. Роль.» (коэффициенты положительных и отрицательных выборов портретов женского пола, а также портретов мужского пола, указывают на особенности гендерной идентичности; коэффициенты положительных и отрицательных выборов собственного пола отражают особенности формирования половой идентичности; коэффициенты положительных и отрицательных выборов собственных пола и возраста, характеризуют поло-возрастную идентичность).

Проанализировав таблицу последовательности шагов кластеризации, было выделено 4 кластера, поскольку между 4-тым и 5-тым шагами анализа произошел резкий скачок коэффициента с 10,820 до 15,040 соответственно. С целью содержательной интерпретации распределения показателей по выделенным кластерам был произведен однофакторный дисперсионный анализ (табл. 1).

Таблица 1

Однофакторный дисперсионный анализ распределения показателей по выделенным кластерам

  Различия между кластерами
Показатели F-критерий Уровень значимости
Коэффициент предпочтения женских портретов 17,548 0,000
Коэффициент предпочтения мужских портретов 17,477 0,000
Коэффициент отвержения женских портретов 12,030 0,000
Коэффициент отвержения мужских портретов 12,106 0,000
Положительный выбор своего пола 17,420 0,000
Отрицательный выбор своего пола 12,030 0,000
Положительный выбор своего возраста 2,050 0,145
Отрицательный выбор своего возраста 0,690 0,571
Выбор своих пола и возраста положительный 3,018 0,059
Выбор своих пола и возраста отрицательный 1,073 0,387
Шкала «Социальное функционирование» 2,508 0,094
Шкала «Понимание правил приватности» 5,274 0,009
Шкала «Половое воспитание» 0,964 0,432
Шкала «Сексуальное поведение» 3,363 0,043

Данные таблицы 1 позволяют нам выделить показатели, которые значимо (р < 0,05) влияют на распределение испытуемых между кластерами, а следовательно указывают на содержательные характеристики выделенных групп. Соответственно, для дальнейшего анализа отобрано следующие переменные:

• коэффициент предпочтения женских портретов

• коэффициент предпочтения мужских портретов

• коэффициентов отвержения женских портретов

• коэффициентов отвержения мужских портретов

• показатель положительных выборов своего пола

• показатель отрицательных выборов своего пола

• шкала «Понимание правил приватности»

• шкала «Сексуальное поведение»

Анализируя значимые различия средних показателей по выбранным шкалам между выделенными кластерами, можно сделать выводы о содержательном наполнении каждого кластера, а также о различиях между ними (табл. 2)

Таблица 2

Сравнение средних значений выбранных переменных между кластерами

Переменные Среднее значение по кластерам*
Кластеры 1 2 3 4
Процент испытуемых в кластере                             23,8% 38,1% 14,3% 23,8%
Коэффициент предпочтения женских портретов 6,83 4,67 7,52 3,44
Коэффициент предпочтения мужских портретов 4,16 6,32 3,49 7,56
Коэффициент отвержения женских портретов 2,86 3,78 3,58 2,86
Коэффициентов отвержения мужских портретов 7,30 4,07 3,89 7,30
Положительный выбор своего пола 3,65 5,81 2,96 7,06
Отрицательный выбор своего пола 7,30 4,07 3,89 7,30
Шкала «Понимание правил приватности» 6,96 4,45 3,29 6,51
Шкала «Сексуальное поведение» 4,46 6,33 3,05 6,23

*Примечание: показатели по всем переменным представлены в стенах.

Для представителей кластера 1 характерны:

• высокий показатель предпочтения женских портретов;

• низкий показатель отвержения женских портретов;

• высокий показатель отвержения мужских портретов;

• низкий показатель предпочтения мужских портретов;

• высокий показатель негативных выборов собственного пола;

• высокий показатель шкалы «Понимание правил приватности»

• показатель шкалы «Сексуальной поведения» ниже среднего.

Для представителей кластера 2 характерно:

• средние показатели предпочтения мужских и женских портретов;

• высокие показатели отвержения женских портретов;

• низкие показатели отвержения мужских портретов;

• высокие показатели положительных выборов собственного пола;

• низкие показатели по шкале «Понимание правил приватности»

• высокие показатели по шкале «Сексуальной поведения»

Для представителей кластера 3 характерно:

• высокий показатель предпочтения женских портретов;

• высокий показатель отвержения женских портретов;

• низкий показатель предпочтения мужских портретов;

• низкий показатель положительных и отрицательных выборов собственного пола

• низкие показатели по шкале «Понимание правил приватности»

• низкие показатели по шкале «Сексуальной поведения»

Для представителей кластера 4 характерно:

• низкий показатель предпочтения и отвержения женских портретов;

• высокий показатель предпочтения и отвержения мужских портретов;

• высокие показатели положительных и отрицательных выборов собственного пола;

• высокий показатель шкалы «Понимание правил приватности»

• высокие показатели по шкале «Сексуальной поведения»

Кластерный анализ показателей функционирования сексуальной сферы подростков с РАС позволил выделить 4 кластера. Однако для более полного анализа рассмотрим, как распределяются между выделенными кластерами другие показатели, не относящиеся к сексуальной сфере, в частности уровень общего умственного развития и степень выраженности основных симптомов РАС (табл. 3).

Талица 3

Средние значения показателей интеллектуального развития и степени выраженности основных симптомов РАС

  Показатели
Кластеры IQ Показатель по Социально-коммуникативному опроснику*
1 86,80 14,20
2 87,38 18,29
3 77,33 14,33
4 102,00 13,25

*Примечание: Пороговое диагностическое значение РАС по Социально-коммуникативному опроснику – 15 баллов.

Проанализировав полученные данные, можно дополнить содержательную характеристику выявленных кластеров.

Кластер 1: противоречивое отношение к собственному полу, преимущество фемининной гендерной роли, отсутствует тенденция к проявлениям неприемлемого сексуального поведения. Уровень умственного развития ниже среднего, диагностические критерии РАС находятся в пределах пороговых показателей.

Кластер 2: сформировано положительное отношение к собственному полу, однако имеется спутанность гендерных ролей, отсутствуют преимущества фемининной или маскулинной роли, выраженная тенденция к проблемному сексуальному поведению. Высокие показатели уровня проявления основных симптомов РАС.

Кластер 3: диффузное понимание собственного пола, предпочтение женской гендерной роли, низкий уровень проявлений сексуального поведения. Низкий показатель умственного развития, высокий уровень дефицита социального взаимодействия.

Кластер 4: противоречивое отношение к собственному полу при доминировании маскулинной гендерной роли, выраженная тенденция к публичным проявлениям сексуального поведения. Показатель умственного развития в пределах среднего уровня.

Выводы и обсуждение

С помощью метода кластерного анализа удалось выделить 4 типа функционирования сексуальной сферы у подростков с РАС.

Тип 1: подростки с РАС, для которых характерно наличие проблем в психологическом аспекте сексуальности (в отношении к собственной половой роли), тогда как поведенческие проблемы могут не проявляться. Подобный вариант функционирования сексуальной сферы рассматривается в отечественных исследованиях сексуальности лиц с задержкой психического развития [A. Ю. Мухина, 2013]. Трудности в отношении половой и гендерной идентичности могут быть объяснены исходя из трудностей понимания собственного «Я» в общем, и формирования «схемы тела», в частности, характерных для лиц с РАС [L. M. Oberman etal., 2007; G. Rizzolatti, 2005].

Тип 2 представлен подростками с РАС, для которых характерно наличие проблемного сексуального поведения и спутанности гендерной роли при выраженном проявлении основных симптомов РАС. Такой тип функционирования сексуальной сферы может быть объяснен исходя из ключевых характеристики РАС: дефицит социализации и комуникации усложняет процессы понимания социального контекста, в том числе различия «публичного» и «интимного», что может вызывать проблемные проявления сексуального поведения с тенденцией к публичности. О подобных формах реализации сексуальных реакций сообщается в группе исследований (L. Gilmore, 2012; M. A. Huwaidi, 2013; М. Stokes, 2005).

Тип 3: подростки с РАС, для которых характерны трудности в формировании половой и гендерной идентичности, низкая степень выраженности сексуальных реакций, при сниженном интеллекте. Возможно, данный тип сексуального функционирования стал источником понимания лиц с РАС как асексуальных, поскольку среди последних практически отсутствуют любые формы сексуального поведения, в частности, а также поведения, направленного на социальное взаимодействие, в общем. От первого варианта сексуального функционирования данный тип отличается отсутствием понимания разницы «публичного» и «интимного» социального контекста. Проблемы в формировании половой и гендерной идентичности могут быть объяснены исходя из дефицита уровня общего умственного развития, поскольку последний фактор важен при интеграции входящей информации от окружающих, а также внутренних ощущений о собственных половых и гендерных особенностях.

Тип 4 представлен подростками с РАС, среди которых прослеживается проблемное сексуальное поведение при сложившейся половой и гендерной идентичности. При данном типе сексуального функционирования могут быть сформированы знания об адекватных и неадекватных вариантах сексуального поведения, однако наличие таких знаний не обязательно сопровождается их практическим применением. Одно из качественных нарушений при РАС – ограниченное воображение и спектр действий – могут вызвать застревание на определенном виде поведения (в том числе сексуального), превращая его в проблемное, неприемлемое.

Стоит заметить, что такая классификация не является исчерпывающей, наоборот понимание основных вариантов функционирования сексуальной сферы лиц с РАС требует дальнейших научных поисков и исследований.

Литература:

  1. Аппе Фр. Введение в психологическую теорию аутизма. Москва: Теревинф, 2006. 216с.
  2. Дубовик М.О. Особливості сексуальної поведінки осіб з розладами аутистичного спектра // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: зб. наук. пр. Київ, 2015. №2 (27). С.19-25.
  3. Мухіна А. Ю. Особливості стетеворольової ідентифікації розумово відсталих дітей пяти-шести років. / А. Ю. Мухіна, М. О. Пешехонова // Науковий часопис НПУ імені МП Драгоманова. Київ, 2013. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. Вип. 23. С. 359–362.
  4. Прогрессивные матрицы Равена: методические рекомендации / Сост. и общая редакция О.Е.Мухордовой, Т.В.Шрейбер. Ижевск: «Удмуртский университет», 2011. 70 с.
  5. Раттер М. Социально-коммуникативный опросник (SCQ). Руководство / М. Раттер, Энтони Бэйли, Кэтрин Лорд. // Адаптация под рук. А. Моховиков, А. Донец, Е. Давыдова, А. Сорокин. Киев: Guinti OS, 2013.
  6. Шипицына Л. М. «Необучаемый» ребенок в семье и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта. Санкт-Петербург: Речь, 2005.
  7. Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапия семьи. 4-е издание / Э.Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. Санкт-Петербург: Питер, 2008. 672с.
  8. Byers E. S. Challenging stereotypes: Sexual functioning of single adults with high functioning autism spectrum disorder / E. Byers, Nichols, Voyer // Journal of autism and developmental disorders. 2013. Vol. 43(11). P. 26172627.
  9. Bejerot S. Sexuality and gender rautism spectrum disorder: A case cstudy/ S.Bejerot, Eriksson// PLoS ONE.Vo 9(1).
  10. Dewinter J. Sexuality in adolescent boys with autism spectrum disorder: self-reported behaviours and attitudes // Journal of autism and developmental disorders. 45.3 (2015). Р. 731-741.
  11. Gilmour L. Sexuality in a community based sample of adults with autism spectrum disorder / L. Gilmour, Schalomon, Smith // Research in Autism Spectrum Disorders. 2012. Vol. 6(1). P. 313
  12. Gougeon N.// American Journal of Sexuality Education. 2010. Vol. 5(4). P. 328
  13. Hellemans H. Sexual behavior in high-functioning male adolescents and young adults with autism spectrum disorder / H. Hellemans, Colson, Verbraeken, Vermeiren, Deboutte // Journal of Autism and Developmental Disorders. 2007. Vol. 37(2). P. 260269.
  14. Hellemans H. Sexual behavior in male adolescents and young adults with autism spectrum disorder and borderline/mild mental retardation / H. Hellemans, H. Roeyers, W. Leplae, T. Dewaele, D. Deboutte // Sexuality and Disability. 2010. Vol. 28(2). P. 93
  15. Hénault I. Asperger’s syndrome and sexuality: from adolescence through adulthood. London and Philadelphia: Jessica Kingsley Publishers, 2006. 208р.
  16. Huwaidi M.behavior in male adolescents with autism and its relation to ssexual skills in the kingdom of Saudi Arabia / M.A. Huwaidi, Daghustani // International Journal of Special Education. 2013. Vol. 28(2). P. 114
  17. Konstantareas M. Sociosexual knowledge, experience, attitudes, and interests of individuals with autistic disorder and developmental delay / M. Konstantareas, Lunsky // Journal of Autism and Developmental Disorders. 1997. Vol. 27(4). P. 397–413.
  18. Oberman L.M. The simulating smind: the rf the mirror neuron system and simulation in the sand cdeficits in autism spectrum disorders / L.M. Oberman, Ramachandran // Psychological Bulletin. 2007. Vol. 133(2). P. 310
  19. Ousley O. Y. Sexual attitudes and knowledge of highfunctioning adolescents and adults with Autism / O. Ousley, Mesibov // Journal of Autism and Developmental Disorders. 1991.Vol. 21(4). P. 471–481.
  20. Rizzolatti G.Mirror neuron: a neurological approach to empathy / J-P. Changeux , A. R. Damasio , W. Singer, Y.. Christen (Eds) // Neurobiology of human values. Berlin: Springer, 2005. 107
  21. Seltzer M. Trajectory of development in adolescents and adults with autism/ M. Seltzer, P. Shattuck, L. Abbeduto// Mental retardation and developmental disability research reviews. 2004. 234–247.
  22. Stokes M. High-functioning autism and Sexuality: A parental perspective / M.Stokes, A.Kaur // Autism. 2005. Vol. 9(3). P. 266–289.

УДК 159.973: 159.922.1

Дубовик М.О.

СТАТЕВА І ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ПІДЛІТКІВ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА

Стаття присвячена дослідженню сексуальної сфери осіб з розладами аутистичного спектра. Увагу зосереджено на явищах статевої та гендерної ідентичності як психологічних компонентах людської сексуальності. Встановлено особливості статеворольової ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі. Також виявлено міру адекватності статевої ідентичності у досліджуваних з аутизмом. Проаналізовано фактори, що можуть сприяти відповідному формуванню статевої ролі у підлітків з РАС чоловічої статі.

Ключові слова: розлади аутистичного спектра, сексуальність, гендерна ідентичність, статева ідентичність, основні симптоми аутизму, соціальне функціонування.

Актуальність даної роботи пов’язана з важливістю та малодослідженістю обраної проблематики. Розлади спектру аутизму (надалі РАС) належать до діагностичної категорії загальних розладів психологічного розвитку (F 84.0 – F 84.9) за МКХ-10, і характеризуються тріадою порушень у сферах уяви, комунікації та соціалізації. Відповідно, обмежена уява, нездатність до встановлення соціальних контактів та адекватного спілкування – ці фактори пронизують усі сфери життєдіяльності осіб з РАС та відображаються на якості її життя загалом. За даними МOЗ України розповсюдженість розладів аутистичного спектра виросла за п’ять років з 13,8 до 35,0 на 100 тис. дитячого населення [5]. З огляду на таку динаміку, актуальність досліджень в галузі аутизму важко переоцінити.

З іншого боку, поняття людської сексуальності не вичерпується набором фізіологічних реакцій, а включає в себе і психологічні компоненти, важливу роль серед яких грають статева та гендерна ідентичність. У. Мастерс визначає статеву ідентичність як індивідуальне, особистісне відчуття себе особою чоловічої або жіночої статі [6]. О. Кернберг справедливо наголошує на ключовій ролі статевої ідентичності у формуванні его-ідентичності [3]. Тобто усвідомлення власної приналежності до чоловічої або жіночої статі постає основою формування подальших знань і уявлень про себе. Відповідно, феномени статевої та гендерної ідентичності постають не лише важливими компонентами людської сексуальності, але й чинниками формування адекватного самосприймання загалом.

У той час як у закордонних наукових працях усе частіше торкаються проблем сексуальної сфери осіб з РАС, серед вітчизняних вчених дана тема залишається малодослідженою.

Постановка проблеми та аналіз досліджень. Вважалося, що особи з розладами аутистичного спектра не досягають статевої зрілості, або що наявність дефіциту в сферах соціалізації та комунікації позбавляє функціональності сексуальну сферу останніх [14]. Однак подальші дослідження вказують на те, що сексуальний розвиток осіб з РАС значимо не відрізняється від типового для популяції загалом; крім того, ці люди демонструють такі ж соціальні інтереси та сексуальні потреби, як їх однолітки [13]. Однак, їх досвід, знання та уявлення в цій області досить обмежені [15].

Існує відносно невелика кількість досліджень сексуальності осіб з розладами аутистичного спектра, однак кількість робіт у сфері вивчення статевої та гендерної ідентичності осіб з РАС здається дуже скромною. Загалом, під статевою ідентичністю ми розуміємо відчуття приналежності до чоловічої або жіночої статі; тоді як статеворольова (гендерна) ідентичність визначається як модель соціальної поведінки, специфічний набір нормативних вимог і очікувань, що пред'являються суспільством до осіб чоловічої або жіночої статі [2; 3].

Наявні дані вітчизняних науковців стосовно особливостей статевої ідентичності дітей із затримкою психологічного розвитку (ЗПР). Бєлопольска Н.Л. повідомляє, що наявні значимі відмінності в особливостях статевовікової ідентифікації між дітьми із затримкою розвитку у порівнянні з показниками їх однолітків без психологічних порушень [1]. Загалом, починаючи з віку 6-7 років, досліджувані із ЗПР можуть ідентифікувати себе з картинкою, на якій зображено дитину відповідної статі і віку, однак, виявляються тенденції до ідентифікації, характерні для дітей більш молодшого віку [1].

Стосовно закордонних досліджень, цікаві дані повідомляють S. Bejerot та J. M. Eriksson, які виявили певні особливості гендерної ідентичності в осіб з РАС. Повідомляється, що загалом для вибірки дорослих осіб з аутизмом, незалежно від статі, характерний значимо нижчий рівень маскулінності, у порівнянні з контрольною групою без прушень розвитку [10]. Тоді як профілі фемініності/маскулінності майже не відрізнялись у чоловіків і жінок з аутизмом, рівень фемінності чоловіків з РАС перевищував показники контрольної групи [10].

Стосовно особливостей статевої ідентифікації в осіб з РАС, нами було виявлено здебільшого дослідження зв’язку аутичних рис із розладами статевої ідентичності. Так у роботі R.M. Jones, S. Wheelwright та K. Farrell було встановлено, що у вибірці осіб з розладами статевої ідентичності (F 64) найвищі показники за методикою діагностики аутизму отримали особи з діагнозом транссексуалізму, які належали до жіночої біологічної статі, проте мали чоловічу психологічну стать; однак навіть ці показники були нижчими, ніж серед осіб з діагнозом РАС [11]. Проте досліджень формування адекватної статевої ідентичності в осіб з РАС нами виявлено не було.

Відповідно, аналіз наявних досліджень вказує на певні особливості формування статевої ролі в осіб з РАС: маскулінні риси тут представлені значно менше, незалежно від статі, ніж серед осіб без порушень розвитку. Щодо статевої ідентичності, наявний зв'язок трансексуальних розладів та аутизму, у той же час, вітчизняні дослідження підтверджують здатність дітей із затримкою психологічного розвитку до адекватної ідентифікації власної статі. У ході даного дослідження передбачається аналіз особливостей статевої та гендерної ідентичності саме в осіб з РАС підліткового віку. Також припускається, що сутнісні характеристики розладів аутизму – дефіцит соціальної сфери, комунікації та обмеженість і повторюваність поведінки – значно ускладнюють процеси статевої та гендерної ідентифікації.

Відповідно, метою даної роботи постає дослідження особливостей статевої та гендерної ідентичності підлітків з РАС.

Методологія дослідження

Відомо, що співвідношення представників чоловічої статі до представників жіночої статі у загальній популяції осіб з РАС сягає 6:1 [5]. У даному дослідженні до вибірки входили виключно особи чоловічої статі.

Загальна кількість обстежуваних становить 146 осіб, з яких 28 – підлітки з РАС, 45 – без порушень психологічного розвитку, що входять до контрольної групи, а також 73 особи – батьки або вихователі дітей, які входять до обох груп. Вік досліджуваних з розладами аутистичного спектра від 9 до 24 років, середній вік 13,8 років; вік осіб з контрольної групи від 10 до 18 років, середній 13,7 років. Різниця між групами за віковим розподілом не значима (р=0,979).

В даному дослідженні було застосовано опитувальник сексуальної поведінки (SexualBehaviourScale), розроблений Stokes та Kaur [15]. Методика складається з 5 шкал, які діагностують: соціальну поведінку, розуміння правил приватності, статеве виховання, сексуальну поведінку, а також батьківські переживання стосовно майбутнього їхніх дітей [15]. Рівень інтелектуального розвитку вимірювався за допомогою тестів «Стандартні прогресивні матриці» або «Кольорові прогресивні матриці» Дж. Равена, залежно від віку досліджуваних [7]. Для групи осіб з РАС також застосовувався Соціально-комунікативний опитувальник – скринінгова методика діагностики основних симптомів, що пов’язані з розладами аутистичного спектра, яка дозволяє оцінити міру вираженості як порушень РАС загалом, так і окремих його проявів.

Також було застосовано проективний тест «Вік. Стать. Роль» – методика, що дозволяє діагностувати аспекти відношення до своєї та протилежної статі, а також відповідність власній статевій приналежності [9]. Тест являє собою набір чоловічих та жіночих портретів різних вікових груп, з яких досліджуваному пропонується обрати та проранжувати ті портрети, що подобаються йому, а також, ті, що не подобаються. Відповідно, в даному дослідженні сексуальної сфери осіб з РАС підліткового віку, тест «Вік. Стать. Роль.» дозволяє нам отримати інформацію про особливості статево-вікової та гендерної ідентичності обстежуваних, а також емоційного відношення останніх до цих показників.

Результати дослідження

Аналіз коефіцієнтів переваги (відторгнення) чоловічих портретів за методикою «Вік. Стать. Роль.», дозволяє оцінити емоційне ставлення до чоловічої статевої ролі; відповідно аналіз коефіцієнтів переваги (відторгнення) жіночих портретів, дозволяє оцінити емоційне ставлення до жіночої статевої ролі [8]. Наступна таблиця відображає показники середніх значень вищевказаних коефіцієнтів серед підлітків без порушень розвитку та підлітків з РАС чоловічої статі.

Таблиця 1

Порівняння показників переваги (відторгнення) чоловічих і жіночих портретів за методикою «Вік. Стать. Роль.» у хлопців з РАС та в контрольній групі

  Група досліджуваних Середнє значення Стандартне відхилення

Значимість відмінностей за

Т-критерієм Ст’юдента

KF+ РАС 0,5050 0,28088 0,393
Без порушень 0,5684 0,29722
KM+ РАС 0,4963 0,28167 0,398
Без порушень 0,4336 0,29655
KF- РАС -0,3821 0,30496 0,354
Без порушень -0,3216 0,22703
KМ- РАС -0,6192 0,30516 0,354
Без порушень -0,6800 0,22923
Сумарна вага жіночих портретів РАС 0,8871 0,42458 0,977
Без порушень 0,8900 0,37583
Сумарна вага чоловічих портретів РАС 1,1154 0,42468 0,985
Без порушень 1,1136 0,37700

Показники KF+,KF- (вподобання та відторгнення жіночих портретів) та КМ+, КМ- (вподобання та відторгнення чоловічих портретів) приймають значення від 0,1 до 1, залежно від кількості і частоти виборів портретів. Відповідно, аналіз середніх значень дозволяє зробити наступні висновки. По-перше, підлітки контрольної групи і особи з РАС найчастіше обирали чоловічі портрети серед тих, що не подобаються, оскільки показник КМ- більше 0,6 в обох групах. По-друге, в обох групах досліджуваних при виборі ряду приємних портретів вподобання майже порівну розділились між чоловічими та жіночими портретами із незначною перевагою останніх. По-третє, найнижчі показники спостерігаються серед жіночих портретів, що не подобаються як в осіб з РАС (KF- сягає 0,38), так і в їх однолітків контрольної групи (KF- дорівнює 0,32).

Щодо показників сумарної ваги чоловічих і жіночих портретів, виявлено, що для обох груп характерно частіше обирати чоловічі портрети. Відповідно, значення чоловічої статі загалом вище, ніж жіночої, як для підлітків з РАС, так і для їх однолітків без порушень розвитку. Значимих відмінностей за цими показниками між представниками обох груп досліджуваних не виявлено.

Наступний графік наочно демонструє розподіл середніх значень коефіцієнтів переваги (відторгнення) чоловічих та жіночих портретів серед обох груп досліджуваних.

При порівнянні отриманих середніх значень в обох групах за допомогою Т-критерія Ст’юдента значимих відмінностей виявлено не було за жодним із показників. Відповідно, підлітки з РАС чоловічої статі не відрізняються від своїх однолітків без порушень розвитку при виборах приємних та неприємних чоловічих і жіночих портретів. Отже, тенденції в емоційному ставленні до чоловічої та жіночої статевих ролей не відрізняються значимо серед осіб з аутизмом та підлітків контрольної групи.

Стосовно профілю особливостей статево-рольової ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі, можна зробити наступні дані, виходячи з отриманих результатів:

  • перевага надається як чоловічій, так і жіночій статевим ролям, отже відсутня значима вираженість фемінінності або маскулінності;
  • показники фемінінності в осіб з РАС чоловічої статі знаходяться в межах середнього ступеня вираженості, так само, як і показники маскулінності;
  • жіноча статева роль частіше обирається в якості приємної, ніж неприємної, що говорить про прихильне ставлення до фемінінних рис;
  • чоловіча статева роль обирається загалом найчастіше, однак здебільшого викликає неприємне ставлевлення.

Стосовно показників статевої ідентичності, особливості розуміння та відношення досліджуваних до власної статі можна дослідити, проаналізувавши розподіл частоти виборів портретів відповідної статі за методикою «Вік. Стать. Роль.».

Таблиця 2

Розподіл частоти виборів портретів відповідної статі за методикою «Вік. Стать. Роль.» серед хлопців з РАС та у контрольній групі

  Група осіб з РАС Контрольна група
Позитивні вибори своєї статі 96% 87%
Негативні вибори своєї статі 96% 100%
Позитивний вибір свого віку і статі 76% 63%
Негативний вибір свого віку і статі 44% 34%

Дані Таблиці 2 дозволяють проаналізувати, наскільки характерним для осіб з РАС та осіб без порушень розвитку виявився вибір портретів своєї або протилежної статі. Отже, загалом серед підлітків з аутизмом частіше, ніж у контрольній групі позитивно обирались портрети чоловічої статі. Однак, серед осіб без порушень розвитку не було жодного, хто б не обрав портрет власної статі в якості неприємного. Стосовно показників виборів портретів власної статі і віку, тут підлітки з РАС частіше за своїх однолітків з контрольної групи обирали стимульний матеріал відповідно до свого статево-вікового статусу, як для ряду приємних, так і неприємних виборів.

Наскільки значимими стають такі відмінності, можна зрозуміти, проаналізувавши дані наступної таблиці.

Таблиця 3

Порівняння показників виборів портретів відповідної статі між підлітками з РАС та представниками контрольної групи

  Позитивні вибори своєї статі Негативні вибори своєї статі Вибір своїх статі і віку позитивний Вибір своїх статі і віку негативний
U-критерій Манна-Уітні 483,500 499,000 363,000 503,500
Рівень значимості 0,475 0,604 0,022 0,593

Значення критерію Манна-Уітні дозволяють зробити висновок, що за параметром виборів портретів відповідної статі значимих відмінностей між особами з РАС та представниками контрольної групи не виявлено. У той же, час підлітки чоловічої статі з аутизмом значимо частіше надають перевагу стимульному матеріалу відповідної статі і віку, в порівнянні з їх однолітками без порушень розвитку.

Отримані дані дозволяють зробити висновок стосовно особливостей статевої ідентичності та ставлення до власної статі:

  • Переважна більшість (близько 90%) усіх досліджуваних обирала портрети відповідної статі, що може говорити про адекватно сформовану статеву ідентичність, як серед осіб з РАС, так і серед їх однолітків без порушень розвитку.
  • Однак, наявне протирічиве ставлення до власної статі, оскільки підлітки контрольної групи та їх однолітки з аутизмом однаково часто здійснюють як негативні так і позитивні вибори портретів своїй статі.
  • Значимих відмінностей за рівнем адекватності статевої ідентичності між підлітками з РАС та їх однолітками без порушень розвитку виявлено не було. Однак, останні значимо рідше надають перевагу зображенням чоловіків свого віку, ніж особи з аутизмом. Імовірно, важливу роль тут грає фактор ставлення до власного віку.

Стосовно ж факторів, що можуть бути пов’язані з особливостями гендерної ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі, дані кореляційного аналізу вказують на наступні результати.

Таблиця 4

Кореляційний аналіз чинників гендерної ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі

    IQ Вік Вираженість основних симптомів РАС Вираженість дефіциту комунікативної сфери Вираженість дефіциту соціальної взаємодії Вираженість дефіциту уяви та повторюваної поведінки Сексуальні уявлення та знання
Коефіцієнт переваги жіночих портретів Коефіцієнт Пірсона -,110 -,130 ,092 ,009 ,324 -,340 -,461*
Рівень значимості ,610 ,545 ,700 ,969 ,163 ,122 ,031
Коефіцієнт переваги чоловічих портретів Коефіцієнт Пірсона ,112 ,133 -,092 -,009 -,323 ,337 ,463*
Рівень значимості ,604 ,537 ,700 ,970 ,165 ,125 ,030
Коефіцієнт відторгнення жіночих портретів Коефіцієнт Пірсона ,456* -,341 -,364 -,144 -,547* ,112 ,059
Рівень значимості ,025 ,103 ,115 ,545 ,013 ,621 ,796
Коефіцієнт відторгнення чоловічих портретів Коефіцієнт Пірсона -,459* ,341 ,365 ,145 ,547* -,110 -,059
Рівень значимості ,024 ,103 ,113 ,541 ,013 ,626 ,794

Дані Таблиці 4 засвідчують наявність значимого зв’язку рівня інтелектуального розвитку (за показниками методики «Стандартні прогресивні матриці»), соціального функціонування (за значеннями шкали «Соціальної взаємодії» із соціально-комунікативного опитувальника) та міри повноти і адекватності знань у сфері сексуальності (за балами шкали «Статеве виховання» з опитувальника сексуальної поведінки) із показниками ставлення до жіночої і чоловічої статевих ролей (за даними методики «Вік. Стать. Роль.»).

Виявлено суттєву позитивну кореляцію рівня інтелекту з коефіцієнтом відторгнення жіночих портретів при р = 0,025, а також обернений зв’язок із коефіцієнтом відторгнення чоловічих портретів при р = 0,024. Тобто з підвищенням рівня когнітивних здібностей хлопці з РАС підліткового віку схильні більш негативно ставитись до фемінінних рис та менше відкидати маскулінні риси гендерної ролі.

Із попередніми показниками також пов’язвний рівень соціального функціонування. Наявна обернена кореляція значень шкали соціальної взаємодії (із соціально-комунікативного опитувальника) із коефіцієнтом відторгнення жіночих портретів r = -0,547 при значимому позитивному зв’язку з коефіцієнтом відторгнення чоловічих портретів r = 0,547. Відповідно, з підвищенням рівня вираженості симптомів дефіциту соціальної взаємодії підлітки з РАС рідше відкидають жіночі риси та частіше чоловічі статеворольові патерни.

Відмічено також значимі кореляції міри повноти і адекватності сексуальних знань і уявлень з особливостями позитивних виборів жіночих і чоловічих портретів. Чим більш розвиненою є сфера сексуальних знань та уявлень, тим частіше хлопці з РАС підліткового віку надають перевагу маскулінній статевій ролі (r = 0,463) та рідше фемінінній (r = -0,461).

Варто зазначити, що значимих зв’язків між фактором віку, мірою вираженості основних симптомів РАС, дефіциту комунікативної сфери, а також обмеженого репертуару дій та уяви із коефіцієнтами переваги (відторгнення) жіночої і чоловічої статевих ролей виявлено не було.

Отже, кореляційний аналіз факторів, що можуть бути пов’язані з особливостями гендерної ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі виявив наступні закономірності. Сприймання маскулінних рис статевої ролі як негативних підвищується із зниженням рівня інтелекту та соціального функціонування. Тоді як, високі показники міри адекватності сексуальних знань сприяють підвищенню частоти надання переваги чоловічим гендерним рисам.

Висновки

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки стосовно особливостей статеворольової ідентичності та рівня адекватності статевої ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі.

  1. Значимих відмінностей між досліджуваними з РАС та їх однолітками без порушень розвитку виявлено не було, як за показниками статевої ідентичності, так і за особливостями статевої ролі.
  2. Для підлітків з аутизмом чоловічої статі характерний середній рівень вираженості як фемінінних, так і маскулінних рис, із незначною перевагою перших. Однак, сумарна вага виборів чоловічих портретів вища, що вказує на значимість ролі чоловіка для підлітків з РАС чоловічої статі.
  3. Виявлені значимі зв’язки між рівнем інтелекту, мірою соціального функціонування, ступенем адекватності знань і уявлень у сфері сексуальності та особливостями гендерної ідентичності хлопців з РАС підліткового віку. Негативне ставлення до чоловічої статевої ролі підвищується зі зниженням рівня когнітивних здібностей та зростанням дефіциту соціальної взаємодії в осіб з РАС. Тоді як більш відповідні сексуальні знання та уявлення пов’язані зі збільшенням рівня привабливості маскулінних рис для хлопців з розладами аутизму підліткового віку.
  4. Стосовно показників статевої ідентичності, представники обох груп обирали портрети своєї статі більш як у 90% випадків, що свідчить про адекватно сформовану статеву ідентичність, як серед осіб з РАС чоловічої статі, так і серед їх однолітків без порушень розвитку. Проте виявлено суперечливе ставлення до власної статі, оскільки підлітки контрольної групи та їх однолітки з аутизмом однаково часто обирали портрети власної статі як в якості привабливих, так і в якості неприємних.

Такі результати корелюють із отриманими раніше даними. Зокрема, при досліджені статево-вікової та статеворольової ідентичності зо допомогою тесту «Вік. Стать. Роль.» у підлітків з окремими варіантами порушень психічного розвитку Кокоренко В.Л. отримала схожі результати: в усіх обстежуваних фемінінність переважала над маскулінністю, хоча портрети з відповідною статевою приналежністю обирались досить часто, ставлення до власної статі було протирічивим [3]. Робота Н.Л. Бєлопольської засвідчує, що діти із затримкою психічного розвитку здатні ідентифікувати свою статеву приналежність [1]. Також повідомляється про перевагу фемінінних рис у дорослих з високофункціональним аутизмом у дослідженні S. Bejerot [10]. З іншого боку, наявні дані про вирішальну роль соціально-психологічних чинників (таких як виховання та інші особливості мікросоціального середовища) у розвитку і формуванні адекватної статевої та гендерної ідентичності [3; 12; 2]. Наше дослідження також підтверджує важливість адекватних сексуальних знань і уявлень для формування відповідної статеворольової ідентичності, а отже вказує на необхідність статевого виховання для осіб з РАС.

Література

  1. Белопольская Н.Л. Половозрастная идентификация. Методикаисследования детского самосознания / Н.Л. Белопольская. – М.: Когито-Центр, 1998. – 24с.
  2. Доморацкий В.А. Медицинская сексология и психотерапия сексуальных расстройств / В.А. Доморацкий. – М.: Академический Проект; Культура, 2009. – 470 с.
  3. Кернберг О. Отношения любви. Норма и патология / О. Кернберг. – М.: Класс, 2004. — 256 с.
  4. Кокоренко В. Л. Особенности полоролевой идентификации у подростков с общим психическим недоразвитиеми дефицитарным типом дизонтогенеза / В.Л. Кокоренко // Вопросы психического здоровья детей и подростков. – 2005 – Вып. № 2.с.105
  5. Марценковский И.А. Очерки детской психиатрии. Аутизм: учебное пособие для специалистов в области охраны психического здоров’я детей / Под ред. И.А. Марценковского. – Киев: НейроNews, 2014. – 280с.
  6. Мастерc У., Джонсон В., Колодни Р. Основы сексологи /Мастерc У., Джонсон В., Колодни Р. – М.: Мир, 1998. — 692 с.
  7. Прогрессивные матрицы Равена: методические рекомендации / сост. и общая редакция О.Е. Мухордовой, Т.В. Шрейбер. – Ижевск: Удмуртский университет, 2011. – 70с.
  8. Шипицына Л. М. Необучаемый ребенок в семье и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта / Л.М. Шпицына. – СПб.: Речь, 2005. – 477 с.
  9. Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапия семьи. 4-е издание / Э.Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. – СПб.: Питер, 2008. – 672с.
  10. BejerotBejerot, // PLoS One. – 2014. – Vol. 9 (1) – Published online/journal.pone.0087961.
  11. Jones R.M. Brief report: female-to-male transsexual people and autistic traits / R.M. Jones, S. Wheelwright, K. Farrell, E. Martin // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 2012. – Vol. 42, Issue 2. – pp. 301–306.
  12. Hellemans H. Sexual Behavior in High-Functioning Male Adolescents and Young Adults with Autism Spectrum Disorder / H. Hellemans, K.Colson, Ch.Verbraeken, R.Vermeiren, D.Deboutte // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 2007. – Volume 37, Issue 2. – pp. 260–269.
  13. Hénault Isabelle. Asperger’s syndrome and sexuality: from adolescence through adulthood / Isabelle Hénault. – London and Philadelphia: Jessica Kingsley Publishers, 2006. – 208р.
  14. Konstantareas M. Sociosexual Knowledge, Experience, Attitudes, and Interests of Individuals with Autistic Disorder and Developmental Delay / M.Konstantareas, Y.Lunsky // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 1997. – Volume 27, Issue 4. – рр. 397–413.
  15. Stokes M. High-functioning autism and Sexuality / M.Stokes, A.Kaur // SAGE Publications and The National Autistic Society. – 2005. – Vol 9(3). – pp. 266

УДК 159.973: 159.922.1

Дубовик М.О.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСЕКСУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАКІВ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА

Стаття присвячена дослідженню сексуальної сфери осіб з розладами аутистичного спектра. Увагу зосереджено на характеристиках психосексуального розвитку осіб з РАС підліткового та юнацького віку. Проаналізовано особливості статевої та гендерної ідентичності, а також описано форми прояву сексуальної поведінки осіб з РАС.

Ключові слова: розлади аутистичного спектра, психосексуальний розвиток, гендерна ідентичність, статева ідентичність, сексуальна поведінка.

Постановка проблеми. Актуальністьданої роботи пов’язана з важливістю та малодослідженістю обраної проблематики. Розлади спектру аутизму (надалі РАС) належать до діагностичної категорії загальних розладів психічного розвитку (F 84.0 – F 84.9) за МКХ-10, і характеризуються тріадою порушень у сферах уяви, комунікації та соціалізації. Відповідно, обмежена уява, нездатність до встановлення соціальних контактів та адекватного спілкування – ці фактори пронизують усі сфери життєдіяльності осіб з РАС та відображаються на якості її життя загалом. Варто зазначити, що переважна більшість досліджень у сфері сексуальності осіб з розладами аутистичного спектра здійснювались закордоном, у той час як у вітчизняній науці дана тема залишається малодослідженою. Однак наявність проблемної сексуальної поведінки в осіб з РАС вимагає глибокого та детального аналізу особливостей функціонування сексуальної сфери останніх. За даними МOЗ України розповсюдженість розладів аутистичного спектра виросла за п’ять років з 13,8 до 35,0 на 100 тис. дитячого населення [5]. З огляду на таку динаміку, актуальність досліджень в галузі аутизму важко переоцінити.

Аналіз досліджень та публікацій. Дослідники в галузі аутизму зазначають, що статевий розвиток осіб з РАС відповідає статевому розвитку осіб без психічних порушень; біологічні, фізіологічні, гормональні зміни, що припадають на період пубертату в підлітків без затримки психічного розвитку, також наявні і у підлітків з аутизмом [10]. Крім того, останні демонструють такі ж соціальні інтереси та сексуальні потреби, як їх однолітки [7].

Відповідно до сучасних уявлень в сексології, психосексуальний розвиток постає процесом становлення сексуальності, під час якого поетапно формуються: статева ідентичність, статеворольова поведінка, психосексуальна орієнтація, а також засвоюються сексуальні знання та уявлення [1; 3; 4]. Виділяють два типи порушень психосексуального розвитку: по-перше, порушення темпів і строків (затримка або завчасність), по-друге, порушення, що виникають при формуванні основних компонентів, характерних для кожного етапу, відповідно [1]. При цьому в процесі психосексуального розвитку біологічна складова має найбільший вплив на першому етапі – становлення статевої ідентичності, – надалі при формуванні статеворольових установок та сексуальної поведінки зростає роль соціальних факторів та статевого виховання [3].

Оскільки дефіцит комунікації та соціальної взаємодії (на ряду з обмеженістю і повторюваністю поведінки) постають сутнісними характеристиками розладів аутистичного спектра, дані порушення також впливають на функціонування сексуальної сфери осіб з РАС. Зокрема, нездатність до встановлення соціальних контактів з однолітками та труднощі у спілкуванні можуть стати факторами, що ускладнюють процеси формування гендерної ідентичності та адекватних форм сексуальної поведінки, а отже можуть спричинити порушення психосексуального розвитку осіб з РАС.

У. Мастерс визначає статеву ідентичність як індивідуальне, особистісне відчуття себе особою чоловічої або жіночої статі [6]. Наявні дані вітчизняних науковців стосовно особливостей статевої ідентичності дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР). Бєлопольска Н.Л. повідомляє, що починаючи з віку 6-7 років, досліджувані із ЗПР можуть ідентифікувати себе з картинкою, на якій зображено дитину відповідної статі і віку, однак, виявляються тенденції до ідентифікації, характерні для дітей більш молодшого віку [2]. У роботі R.M. Jones, S. Wheelwright та K. Farrell було встановлено, що у вибірці осіб з розладами статевої ідентичності (F 64) найвищі показники за методикою діагностики аутизму отримали особи з діагнозом транссексуалізму, які належали до жіночої біологічної статі, проте мали чоловічу психологічну стать; однак навіть ці показники були нижчими, ніж серед осіб з діагнозом РАС [11]. Проте досліджень формування статевої ідентичності в осіб з РАС, як серед вітчизняних, так і серед закордонних науковців, нами виявлено не було.

Стосовно ж статеворольової (гендерної) ідентичності, остання визначається як модель соціальної поведінки, специфічний набір нормативних вимог і очікувань, що пред'являються суспільством до осіб чоловічої або жіночої статі [3; 4]. Цікаві дані повідомляють S. Bejerot та J. M. Eriksson, які виявили певні особливості гендерної ідентичності в осіб з РАС. Повідомляється, що загалом для вибірки дорослих осіб з аутизмом, незалежно від статі, характерний значимо нижчий рівень маскулінності, у порівнянні з контрольною групою без прушень розвитку [9]. Тоді як профілі фемініності/маскулінності майже не відрізнялись у чоловіків і жінок з аутизмом, рівень фемінності чоловіків з РАС перевищував показники контрольної групи [9]. Однак досліджень особливостей гендерної ідентичності в осіб з РАС підліткового та юнацького віку нами виявлено не було.

Щодо основного завдання психосексуального розвитку в підлітковому та юнацькому віці – засвоєння основних форм сексуальної поведінки та вибір об’єкту статевого потягу – дослідники вказують на часті прояви проблемної неприйнятної сексуальної поведінки серед осіб з РАС. Зокрема, L. Ruble виявила труднощі розрізнення інтимної та публічної поведінки в осіб з аутизмом [12]. M. Stokes, N. Newton та A. Kaur виявили, що в підлітків з РАС частіше зустрічається поведінка, направлена на переслідування та стійке тривале залицяння до людини, що їх зацікавила [14]. Питаннями проблемної сексуальної поведінки осіб з РАС займаються закордонні науковці, даних про відповідні дослідження на вітчизняній вибірці нами виявлено не було.

Метою даної роботи постає аналіз основних компонентів психосексуального розвитку підлітків та юнаків з РАС, а саме – рівня сформованості статевої та гендерної ідентичності, а також особливостей і форм прояву сексуальної поведінки.

Методологія дослідження

Загальна вибірка становить 182 досліджуваних, з яких 43 особи з розладами аутистичного спектра (жіночої статі 6 осіб, чоловічої – 37 осіб), 66 осіб без порушень психічного розвитку, що входять до контрольної групи (жіночої статі 21 особа, чоловічої – 45 осіб), а також 73 особи – батьки або вихователі дітей, які входять до обох груп. Вік досліджуваних з розладами аутистичного спектра від 9 до 24 років, середній вік 13,8 років; вік осіб з контрольної групи від 10 до 18 років, середній 13,7 років.

В даному дослідженні було застосовано опитувальник сексуальної поведінки (Sexual Behaviour Scale), розроблений М. Stokes та А. Kaur [13]. Також було застосовано проективний тест «Вік. Стать. Роль» – методика, що дозволяє діагностувати аспекти відношення до своєї та протилежної статі, а також відповідність власній статевій приналежності [8].

Результати дослідження

Відомо, що співвідношення представників чоловічої статі до представників жіночої статі у загальній популяції осіб з РАС сягає 6:1 [5]. У даному дослідженні кількість осіб жіночої статі у вибірці здається нам недостатньою для отримання статистично значимих результатів, тому показники статевої та гендерної ідентичності розраховувались для осіб з РАС чоловічої статі.

Статева ідентичність

Перший етап психосексуального розвитку в нормі триває з перших місяців життя до 2-4 років і завершується формуванням статевої самосвідомості [3]. Показники статевої ідентичності – особливості розуміння та відношення досліджуваних до власної статі – можна виявити, проаналізувавши розподіл частоти виборів портретів відповідної статі за методикою «Вік. Стать. Роль.».

Таблиця 1

Розподіл частоти виборів портретів відповідної статі за методикою «Вік. Стать. Роль.» серед хлопців з РАС та у контрольній групі

  Група осіб з РАС Контрольна група
Позитивні вибори своєї статі 96% 87%
Негативні вибори своєї статі 96% 100%
Позитивний вибір свого віку і статі 76% 63%
Негативний вибір свого віку і статі 44% 34%

Дані Таблиці 1 дозволяють проаналізувати, наскільки характерним для осіб з РАС та осіб без порушень розвитку виявився вибір портретів своєї або протилежної статі. Отже, загалом серед підлітків з аутизмом частіше, ніж у контрольній групі позитивно обирались портрети чоловічої статі. Однак, серед осіб без порушень розвитку не було жодного, хто б не обрав портрет власної статі в якості неприємного. Стосовно показників виборів портретів власної статі і віку, тут підлітки з РАС частіше за своїх однолітків з контрольної групи обирали стимульний матеріал відповідно до свого статево-вікового статусу, як для ряду приємних, так і неприємних виборів.

Наскільки значимими стають такі відмінності, можна зрозуміти, проаналізувавши дані наступної таблиці.

Таблиця 2

Порівняння показників виборів портретів відповідної статі між хлопцями з РАС та представниками контрольної групи

  Позитивні вибори своєї статі Негативні вибори своєї статі Вибір своїх статі і віку позитивний Вибір своїх статі і віку негативний
U-критерій Манна-Уітні 483,500 499,000 363,000 503,500
Рівень значимості 0,475 0,604 0,022 0,593

Значення критерію Манна-Уітні дозволяють зробити висновок, що за параметром виборів портретів відповідної статі значимих відмінностей між особами з РАС та представниками контрольної групи не виявлено. У той же, час підлітки чоловічої статі з аутизмом значимо частіше надають перевагу стимульному матеріалу відповідної статі і віку, в порівнянні з їх однолітками без порушень розвитку.

Отримані дані дозволяють зробити висновок стосовно особливостей статевої ідентичності та ставлення до власної статі:

  • Переважна більшість (близько 90%) усіх досліджуваних обирала портрети відповідної статі, що може говорити про адекватно сформовану статеву ідентичність, як серед осіб з РАС, так і серед їх однолітків без порушень розвитку.
  • Однак, наявне протирічиве ставлення до власної статі, оскільки підлітки контрольної групи та їх однолітки з аутизмом однаково часто здійснюють як негативні так і позитивні вибори портретів своїй статі.
  • Значимих відмінностей за рівнем адекватності статевої ідентичності між підлітками з РАС та їх однолітками без порушень розвитку виявлено не було. Однак, останні значимо рідше надають перевагу зображенням чоловіків свого віку, ніж особи з аутизмом. Імовірно, важливу роль тут грає фактор ставлення до власного віку.

Гендерна ідентичність

Другий етап психосексуального розвитку в нормі триває з 2-5 років до 7-10 років та завершується формуванням статевої ролі [3]. Аналіз коефіцієнтів переваги (відторгнення) чоловічих портретів за методикою «Вік. Стать. Роль.», дозволяє оцінити емоційне ставлення до чоловічої статевої ролі; відповідно аналіз коефіцієнтів переваги (відторгнення) жіночих портретів, дозволяє оцінити емоційне ставлення до жіночої статевої ролі [8]. Наступна таблиця відображає показники середніх значень вищевказаних коефіцієнтів серед підлітків без порушень розвитку та підлітків з РАС чоловічої статі.

Таблиця 3

Порівняння показників переваги (відторгнення) чоловічих і жіночих портретів за методикою «Вік. Стать. Роль.» у хлопців з РАС та в контрольній групі

  Група досліджуваних Середнє значення Стандартне відхилення

Значимість відмінностей за

Т-критерієм Ст’юдента

KF+ РАС 0,5050 0,28088 0,393
Без порушень 0,5684 0,29722
KM+ РАС 0,4963 0,28167 0,398
Без порушень 0,4336 0,29655
KF- РАС -0,3821 0,30496 0,354
Без порушень -0,3216 0,22703
KМ- РАС -0,6192 0,30516 0,354
Без порушень -0,6800 0,22923
Сумарна вага жіночих портретів РАС 0,8871 0,42458 0,977
Без порушень 0,8900 0,37583
Сумарна вага чоловічих портретів РАС 1,1154 0,42468 0,985
Без порушень 1,1136 0,37700

Показники KF+, KF- (вподобання та відторгнення жіночих портретів) та КМ+, КМ- (вподобання та відторгнення чоловічих портретів) приймають значення від 0,1 до 1, залежно від кількості і частоти виборів портретів. Відповідно, аналіз середніх значень дозволяє зробити наступні висновки. По-перше, підлітки контрольної групи і особи з РАС найчастіше обирали чоловічі портрети серед тих, що не подобаються, оскільки показник КМ- більше 0,6 в обох групах. По-друге, в обох групах досліджуваних при виборі ряду приємних портретів вподобання майже порівну розділились між чоловічими та жіночими портретами із незначною перевагою останніх. По-третє, найнижчі показники спостерігаються серед жіночих портретів, що не подобаються як в осіб з РАС (KF- сягає 0,38), так і в їх однолітків контрольної групи (KF- дорівнює 0,32).

Щодо показників сумарної ваги чоловічих і жіночих портретів, виявлено, що для обох груп характерно частіше обирати чоловічі портрети. Відповідно, значення чоловічої статі загалом вище, ніж жіночої, як для підлітків з РАС, так і для їх однолітків без порушень розвитку. Значимих відмінностей за цими показниками між представниками обох груп досліджуваних не виявлено.

Наступний графік наочно демонструє розподіл середніх значень коефіцієнтів переваги (відторгнення) чоловічих та жіночих портретів серед обох груп досліджуваних.

При порівнянні отриманих середніх значень в обох групах за допомогою Т-критерія Ст’юдента значимих відмінностей виявлено не було за жодним із показників. Відповідно, підлітки з РАС чоловічої статі не відрізняються від своїх однолітків без порушень розвитку при виборах приємних та неприємних чоловічих і жіночих портретів. Отже, тенденції в емоційному ставленні до чоловічої та жіночої статевих ролей не відрізняються значимо серед осіб з аутизмом та підлітків контрольної групи.

Стосовно профілю особливостей статево-рольової ідентичності підлітків з РАС чоловічої статі, можна зробити наступні дані, виходячи з отриманих результатів:

  • перевага надається як чоловічій, так і жіночій статевим ролям, отже відсутня значима вираженість фемінінності або маскулінності;
  • показники фемінінності в осіб з РАС чоловічої статі знаходяться в межах середнього ступеня вираженості, так само, як і показники маскулінності;
  • жіноча статева роль частіше обирається в якості приємної, ніж неприємної, що говорить про прихильне ставлення до фемінінних рис;
  • чоловіча статева роль обирається загалом найчастіше, однак здебільшого викликає неприємне ставлення.

Сексуальна поведінка

Третім етапом психосексуального розвитку в нормі постає формування психосексуальної орієнтації, що обумовлює вибір об’єктів статевого потягу та засвоєння відповідних форм сексуальної поведінки; даний етап триває з 7-10 років до 18-20 [3]. Аналіз показників опитувальника сексуальної поведінки дозволяє зробити висновки про особливості функціонування поведінкової сфери сексуальності підлітків та юнаків з РАС.

Як видно з Таблиці 4 є відмінності між підлітками і юнаками з розладами аутистичного спектра та групою осіб без порушень розвитку за показниками опитувальника сексуальної поведінки. Рівень значимості цих відмінностей за більшістю шкал даної методики не перевищує р≤0,05, проте за шкалою «Розуміння правил приватності» групи досліджуваних відрізняються між собою лише на рівні тенденції (р ≤ 0,1).

Таблиця 4

Порівняння показників опитувальника сексуальної поведінки серед осіб з РАС підліткового та юнацького віку та представників контрольної групи двох груп

  Соціальна поведінка Розуміння правил приватності Статеве виховання Сексуальна поведінка Батьківські переживання
U-Критерій Манна-Уітні 157,000 223,000 210,000 210,500 33,500
Рівень значимості 0,003 0,088 0,049 0,050 0,000

Як видно з Таблиці 4 показники за даною шкалою «Соціальної поведінки» значимо відрізняються між особами з РАС та особами контрольної групи. Тобто підлітки та юнаки з розладами аутистичного спектра демонструють значно нижчий рівень соціалізованості, у порівнянні з досліджуваними без порушень розвитку. Досліджувані з РАС, у порівнянні з контрольною групою осіб, мають більш низькі показники за шкалою «Розуміння правил приватності», а отже рідше розрізняють поведінку, що вимагає приватності, від поведінки, що може здійснюватись у присутності інших людей. Підлітки та юнаки з РАС, у порівнянні з особами без порушень розвитку, мають значно нижчі показники за шкалою «Статевого виховання», тобто володіють меншою кількістю знань у сфері сексуальності, а також джерел отримання таких знань. Батьки осіб без порушень розвитку виказували значно менше переживань з приводу подальшої долі їх дітей, у порівняні з батьками осіб з РАС, на що вказують дані шкали «Батьківських переживань».

Шкала «Сексуальної поведінки» дає можливість оцінити наявність неприйнятної сексуальної поведінки, усвідомлення типових сексуальних фізіологічних реакцій, а також особливості реагування на сексуально відверті зображення [13]. Більш високі показники за даною шкалою, що їх демонструють особи з РАС, вказують на вищу кількість публічних проявів сексуальної поведінки останніх, у порівнянні з контрольною групою осіб без порушень розвитку.

Аналіз окремих пунктів шкали «Сексуальної поведінки» дозволяє дослідити окремі прояви та форми сексуальної поведінки, характерні для підлітків та юнаків з РАС.

Таблиця 5

Аналіз показників за окремими пунктами шкали «Сексуальної поведінки» серед осіб з РАС підліткового та юнацького віку та їх однолітків з контрольної групи

  Питання 1 Питання 2 Питання 3 Питання 4 Питання 5 Питання 6 Питання 7 Питання 8 Питання 9 Питання 10 Питання 11
U-Критерій Манна-Уітні 174,5 213,0 264,5 253,0 230,0 273,0 276,0 242,5 303,0 264,5 174,5
Рівень значимості 0,001 0,017 0,057 0,031 0,009 0,399 0,103 0,111 0,779 0,057 0,003

Як видно з Таблиці 5, значимі відмінності між особами з РАС та особами контрольної групи проявляються у питаннях 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11. Відповідно, серед підлітків та юнаків з аутизмом частіше проявляється наступна проблемна сексуальна поведінка: торкання окремих частин свого тіла у присутності інших людей (Питання 1); прояви сексуального інтересу до інших людей (Питання 2); неприйнятні розмови про активність сексуального характеру (Питання 3); мастурбація в присутності інших людей (Питання 4); роздягання в присутності інших людей (Питання 5); труднощі з розумінням різниці прийнятних та неприйнятних сексуальних реакцій та поведінки (Питання 10). Стосовно реакції на зображення сексуального характеру, то підлітки та юнаки з аутизмом проявляють більше інтересу до таких зображень, у порівнянні з контрольною групою осіб.

Висновки

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки стосовно особливостей психосексуального розвитку підлітків та юнаків з РАС.

1. Значимих відмінностей між досліджуваними з РАС та їх однолітками без порушень розвитку виявлено не було, як за показниками статевої ідентичності, так і за особливостями статевої ролі. Проте показники сформованості третього компоненту психосексуального розвитку – відповідної сексуальної поведінки – значимо відрізняються в контрольній групі та в підлітків і юнаків з РАС. Сексуальна поведінка останніх частіше проявляється у неприйнятних формах.

2. Стосовно показників статевої ідентичності, представники обох груп обирали портрети своєї статі більш як у 90% випадків, що свідчить про адекватно сформовану статеву ідентичність, як серед осіб з РАС чоловічої статі, так і серед їх однолітків без порушень розвитку. Проте результати вказують на суперечливе ставлення до власної статі, оскільки підлітки контрольної групи та їх однолітки з аутизмом однаково часто обирали портрети власної статі як в якості привабливих, так і в якості неприємних.

3. Для підлітків з аутизмом чоловічої статі характерний середній рівень вираженості як фемінінних, так і маскулінних рис, із незначною перевагою перших. Однак, сумарна вага виборів чоловічих портретів вища, що вказує на значимість ролі чоловіка для підлітків з РАС чоловічої статі.

4. При порівнянні результатів за опитувальником сексуальної поведінки групи осіб з РАС підліткового і юнацького віку та групи осіб того ж віку без порушень розвитку виявились значимі відмінності. Досліджувані з РАС частіше демонструють неприйнятну сексуальну поведінку, мають меншу кількість соціальних контактів поза межами сім’ї, володіють нижчим рівнем знань у сфері людської сексуальності, а також рідше знають і розуміють соціальні правила приватності, крім того, викликають значну стурбованість своїх батьків стосовно можливості знайти супутника життя. Схожі результати було отримано в дослідженні сексуальності осіб з високофункціональним аутизмом [13].

5. Загалом, стосовно особливостей психосексуального розвитку підлітків і юнаків з РАС наше дослідження встановило порушення поведінкової сфери сексуальності останніх, що виражається в частих проявах неприйнятної сексуальної поведінки. Стосовно сформованості статевої ідентичності у підлітків і юнаків з РАС, порушень даного компоненту психосексуального розвитку нами виявлено не було. Щодо особливостей гендерної ідентичності, було встановлено усереднене значення чоловічих та жіночих статевих ролей, за відсутністю значимої переваги якоїсь з них, що може вказувати на певне змішання статевих ролей у підлітків та юнаків з РАС.

Література

  1. Акимова Л.Н. Психология сексуальности. Учебное пособие / Л.Н. Акимова. – Одесса:СМИЛ, 2005. - 198 с.
  2. Белопольская Н.Л. Половозрастная идентификация. Методикаисследования детского самосознания / Н.Л. Белопольская. – М.: Когито-Центр, 1998. – 24с.
  3. Доморацкий В.А. Медицинская сексология и психотерапия сексуальных расстройств / В.А. Доморацкий. – М.: Академический Проект; Культура, 2009. – 470 с.
  4. Кернберг О. Отношения любви. Норма и патология / О. Кернберг. – М.: Класс, 2004. — 256 с.
  5. Марценковский И.А. Очерки детской психиатрии. Аутизм: учебное пособие для специалистов в области охраны психического здоров’я детей / Под ред. И.А. Марценковского. – Киев: НейроNews, 2014. – 280с.
  6. Мастерc У., Джонсон В., Колодни Р. Основы сексологи /Мастерc У., Джонсон В., Колодни Р. – М.: Мир, 1998. — 692 с.
  7. Питерс Т. Аутизм: от теоретического понимания к педагогическому воздействию / Т.Питерс. – Владос, 2003. – 240с.
  8. Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапия семьи. 4-е издание / Э.Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. – СПб.: Питер, 2008. – 672с.
  9. Bejerot S. Sexuality and Gender Role in Autism Spectrum Disorder: A Case Control Study / S. Bejerot, J.M. Eriksson // PLoS One. – 2014. – Vol. 9 (1) – Published online: /journal.pone.0087961.
  10. Hénault Isabelle. Asperger’s syndrome and sexuality: from adolescence through adulthood / Isabelle Hénault. – London and Philadelphia: Jessica Kingsley Publishers, 2006. – 208р.
  11. Jones R.M. Brief report: female-to-male transsexual people and autistic traits / R.M. Jones, S. Wheelwright, K. Farrell, E. Martin // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 2012. – Vol. 42, Issue 2. – pp. 301–306.
  12. Ruble L. Sexual Behaviours in Autism: Problems ofDefinition and Management / L.Ruble, G.Realmuto // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 1999. – Volume 29, Issue 2. – pp. 121
  13. Stokes M. High-functioning autism and Sexuality / M.Stokes, A.Kaur // SAGE Publications and The National Autistic Society. – 2005. – Vol 9(3). – pp. 266
  14. Stokes M. Stalking, and Social and Romantic Functioning Among Adolescents and Adults with Autism Spectrum Disorder / M.Stokes, N.Newton, A.Kaur // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 2007. – Volume 37, Issue 10. – pp. 1969-1986.
Середа, 13 березня 2019 13:35

Праздник для мамы:)

march1В этом году наши школьники подготовили множество сюрпризов к празднику Весны для своих самых-самых:)

Сегодня наши детки зазывали весну и помогали ей вступить в свои права:)
Вівторок, 19 лютого 2019 14:27

По следам красной шкатулки

Вот и прошел в нашей школе квест, в ходе которого ученики искали загадочную красную шкатулку, наполненную неземными сокровищами:)

Понеділок, 18 лютого 2019 08:15

Кольорові тижні:)

Минулого понеділка, в нашій школі розпочалися кольорові тижні:) Стартували з червоного!

- Чем веселее – тем быстрее идёт обучение, тем больше возможностей для обучения (оптимизируется работа лимбической системы мозга и, соответственно, улучшается проводимость сигналов, поступающих в кору ГМ)
- проще запоминать то, чему Вы хотите научить;

Мы начинаем коммуникативную группу для подростков!
В процессе работы группы будем формировать такие умения:
- вступать в процесс общения;
- взаимодействовать с другими людьми;
- доверять и помогать другому;
П'ятниця, 28 грудня 2018 16:52

Новогодняя химия:)

Елки? Утренники? Зайчики-снежинки?... Нет!!! Настоящая химическая лаборатория для наших маленьких профессоров:)