« Р А В Н О В Е С И Е »

ЦЕНТР ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ


Нейропсихологическая помощь

Консультирование

Психотерапия

4to

oz1

Среда, 25 Февраль 2015 23:36

Что такое Флортайм

Флортайм это вид  терапии, основанный на игре. В этом процессе терапевт и родитель использует время, когда ребенок вовлечен и  активен для того, чтобы помочь ему развиваться и справляться с трудностями развития и обогащать свои навыки и умения во всех сферах. Подход Флортайм был разработан доктором С. Гринспеном и имеет целью объединить терапевтическую и коррекционную среду с игровой.

hqdefault

“Я савант, якщо бути точнішим, високообдарований савант-аутист. Це рідкісний стан. А, у моєму випадку ще більш рідкісний, тому що я володію самоусвідомленням та досконало знаю мови.

Досить часто, коли при знайомстві люди дізнаються про цю мою особливість, виникає певне зніяковіння. Я бачу це по їхніх очах. Вони хочуть мене про щось спитати. І, зрештою, досить часто, їхнє бажання виявляється сильнішим за них і вони випалюють: “Якщо я вам скажу дату свого народження, ви зможете сказати який це був день тижня?”

Темпл Ґрендін, якій ще у дитячому віці було поставлено діагноз «аутизм» розповідає про те як працює її мислення. Вона ділиться своїми здібностями «мислити образами», що допомагає їй вирішувати такі проблеми, з якими звичайні люди не можуть собі дати ради. Вона доводить, що світові потрібні люди, що належать до аутичного спектру: які мислять образами, схемами, словами. Світ потребує оцих розумних і дивакуватих “дітей-ботанів”.

На основі серйозної дослідницької роботи і через призму її власного аутизму, Темпл Ґрендін показує дивовижну різницю між двома світами.

Проста стрижка може стати справжнім випробування для дітей з аутизмом. Ліан Купферберґ Картер (Liane Kupferberg Carter) ділиться досвідом своєї родини у тому як дати собі раду з таким нелегким випробуванням.

За два дні до від’їзду у табір наш 19-річний син Мікі просить його постригти. Здавалось би, нічого суттєвого, правда? Але 15 років тому такого прохання не можна було собі навіть уявити.

Тоді похід до перукарні був для нас найжахливішим моментом нашого батьківства. Ще з восьмої ранку Страхітливого Дня Стрижки мій чоловік Марк вже приповідав: «Мені треба віскі, щоб це зробити, мені треба випити віскі…». І це при тому, що він взагалі не п’є віскі.

АНОНСЫ