« Р А В Н О В Е С И Е »

ЦЕНТР ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ


Нейропсихологическая помощь

Консультирование

Психотерапия

4to

oz1

Воскресенье, 08 Февраль 2015 17:24

Темпл Ґрендін: Світ потребує людей з різними видами мислення, виступ на ТЕД

Темпл Ґрендін, якій ще у дитячому віці було поставлено діагноз «аутизм» розповідає про те як працює її мислення. Вона ділиться своїми здібностями «мислити образами», що допомагає їй вирішувати такі проблеми, з якими звичайні люди не можуть собі дати ради. Вона доводить, що світові потрібні люди, що належать до аутичного спектру: які мислять образами, схемами, словами. Світ потребує оцих розумних і дивакуватих “дітей-ботанів”.

На основі серйозної дослідницької роботи і через призму її власного аутизму, Темпл Ґрендін показує дивовижну різницю між двома світами.

Temple Grandin: The world needs all kinds of minds

Думаю, треба почати з того, що таке власне аутизм. Бо це дуже широке поняття – від клінічних випадків, коли дитина не може розмовляти – і аж до блискучих науковців та інженерів. І я, між іншим, дуже добре себе тут на TEDі почуваю, бо тут багато аутичності, так би мовити. Без цього нічого би не було… (Оплески).

Це континуум рис характеру. Коли саме, в який момент «ботанік» перетворюється в асперґетика, тобто у людину з легкою формою аутизму ? Маю на увазі, що Айнштайн, Моцарт і Тесла можливо, сьогодні отримали б діагнози аутичного спектру. І одною з речей, яка мене найбільше турбує сьогодні, це як зробити так, щоби такі діти стали колись першовідкривачами енергетики наступних поколінь – тобто саме те, про що сьогодні зранку тут говорив Білл Ґейтс.

Добре. Аутизм можна зрозуміти на прикладі тварин. Поговорімо про різні типи мислення. Мусимо забути про вербальні способи комунікації. Я думаю образами, я не думаю мовою. Важливою ознакою аутичного способу мислення є велика увага до деталей. temple grandin autistic mind specificПогляньте – у цьому тесті є великі і маленькі літери – Вам треба вибрати якусь з них. Так от, людина з аутичним способом мислення значно швидше вибере маленькі літери.

Звичайний мозок іґнорує деталі. Але, якщо Ви, скажімо, будуєте міст, то погодьтесь, що деталі дуже важливі. Бо міст просто завалиться, якщо Ви не будете звертати уваги на деталі. І мене сильно турбує, що сьогодні, наприклад, в політиці, та й в інших сферах життя, усе занадто абстрактне і відірване від практичного реального досвіду. Мене направду сильно турбує той факт, що величезна кількість шкіл відмовляються від проведення практичних занять, бо я отримувала найкращі оцінки саме на уроках з образотворчого мистецтва і тому подібних речах.

Коли я працювала з худобою, то звертала увагу на речі, які для інших були невидимі, але саме ці речі непокоїли корів. Ну, наприклад, прапорець, який висів прямо навпроти ветеринарного закладу. Корови так дратувалися, що ледве не кидалися на той заклад і в якийсь момент його навіть вирішили знести. А все, що треба було змінити це просто прибрати цей прапорець. Швидка зміна, і зовсім інша поведінка худоби. На початку 70-их, коли я починала, temple grandin livestock jobя заходила просто в загорожу до худоби, щоби подивитися що ж бачать корови. Люди на мене дивилися як на ненормальну. А я помічала, що пальто на загорожі могло роздратувати худобу, шланг на підлозі, тіні, ланцюг, що звисав зі стіни – а ніхто цього не зауважував. І це все дуже добре показано у фільмі.

Направду, мені дуже подобається фільм і те як вони показали усі мої проекти. Це такий мій дивакуватий бік. Мої малюнки, вони також «зіграли роль» у фільмі. І, між іншим, кіно називаєтья «Темпл Ґрендін» , а не «Мислення образами».temple grandin film about

Отже, що таке мислення образами ? У буквальному сенсі це як кіно у Вас у голові. Мій розум працює як пошук Google’а для зображень. Коли я була малою, то я, ясна річ, не усвідомлювала, що у мене мислення відмінне від решти людей. Я думала, що всі думають картинками. І лише коли я почала писати книжку «Мислення образами» я почала спілкуватися з людьми з приводу того як вони мислять. І я була шокована. Шокована від усвідомлення наскільки інше у мене мислення. Це коли ти просиш людей «Уявіть собі церковний шпиль» і отримуєш, в основному, певну узагальнену картину. Добре, можливо, для людей, які у цьому приміщенні це не зовсім так, але це правда, багато-де так і є. А я бачу лише конкретні рисунки. Вони зринають у мене в пам’яті, дійсно як пошук Google’а для зображень. І от у фільмі, там є шикарна сцена, коли звучить слово «черевик» і коли у моїй уяві появляються купи старомодних черевиків з 50-х, 60-х років.

Добре, ось церква з мого дитинства, це окрема тема. Але ж не тільки це. Форт Коллінз. ОК, як щодо відомих речей ? Вони просто виникають, просто з’являються – от як оце. Швидко-швидко, як пошук Google’а для малюнків. Вони з’являються поодинці, а потім я собі думаю «Окей, може хай би вони падали як сніжинки, або може хай би вони закрутилися як вихор» – і вони перетворюються на відео.

Отож, образне мислення неймовірно мені допомогло в розробці устаткування для худоби. Я важко працювала над покращенням умов утримання корів на м`ясопереробних заводах. Я не буду Вам тут демонструвати ніяких страшних слайдів процесу забивання худоби, вистачить того, що я маю їх на YouTube, якщо комусь дуже цікаво подивитися на те як це виглядає. Але однією з важливих речей, які я була в стані робити, було тестування роботи нових елементів устаткування – і все це в голові, а не на практиці. От просто як у комп’ютерній віртуальній реальності.  І у фільмі якраз поверхово також показано відтворення одного з таких моїх проектів. Показано якось так типу це супер прикольно. Бо над фільмом працювали також багато людей аутичного типу. (Сміх у залі). Але одна річ мене дійсно сильно турбує: Куди подінуться сьогодні такі-от діти, як я ? Вони не у Силіконовій Долині, де їм, власне, треба було би бути. (Сміх у залі) (Оплески).

Дуже рано я зрозуміла, що, оскільки я не так добре соціалізована, мені треба продавати мою роботу, а не себе саму. І методом продажу роботи з худобою було те, що я просто показувала мої малюнки. temple grandin schematic drawingsЯ демонструвала рисунки різних речей. Ще одна річ, яка мені сильно допомогла, це те, що у 50-их роках дітей вчили гарно поводитися. Нас, наприклад, вчили, що не можна витягувати товари з полиць магазину і розкидати його.

Те, що дитина буде образно мислити можна побачити уже в 3-му 4-му класі. Але я хочу наголосити, що не кожна аутична дитина буде мати образне мислення. Я вам покажу сканування мозку, зроблене декілька років тому і, як я звикла жартувати, у мене в мозку така собі ґіґантська Інтернет-лінія, глибоко занурена  у зорову (візуальну) зону кори головного мозку. Це спектральна томографія. І моя оця магістральна Інтернет-лінія вона удвічі більша, ніж така сама лінія у контрольного пацієнта. Червоні лінії – це мій мозок, а голубі – це мозок контрольного пацієнта того ж самого віку і статі як і я. І у мене тут ця лінія просто величезна, у той час як його голуба лінія направду дуже коротка.

temple granding presenting her brain tensor imaging.1

temple granding presenting her brain tensor imaging

Ну і деякі дослідження сьогодні також показують, що люди аутичного спектру мислять, перш за все, за допомогою зорової зони головного мозку. Але образне мислення – тільки один з видів мислення. Аутичний мозок намагається бути мозком вузькопрофільним – добре виконувати якусь одну діяльність, але погано – інші. І от конкретно я  погано розбиралася в алґебрі. І, відповідно, мені ніколи не дозволяли займатися геометрією чи тригонометрією. Що є величезною помилкою. Я знаю багатьох дітей, яких треба звільняти від алґебри і переходити прямо до геометрії чи тригонометрії.

Ще один тип мислення – схематичне, більш абстрактне. Це от інженери, програмісти. Це схематичне мислення.  Оцього богомола складено з суцільного листка паперу – без скотчу, без розрізів. А в основі – схема. Отже, типи мислення: фото-реалістичне образне мислення, як от у мене; схематичне мислення, музичне і математичне.temple grandin pattern thinkers Дехто з представників  такого типу мають проблеми з читанням. Ті ж самі проблеми – у дітей з дислексією. Ви побачите усі ці різні типи. І ще є вербально мислячі – це такі, що знають абсолютно все про всіх.

А ще є труднощі сенсорного сприйняття. Мене от сильно турбував оцей ґаджет у мене на обличчі. Так турбував, що я мусила прийти сюди на півгодини раніше, щоби звикнути до нього і так його викрутити, так підлаштувати, щоби він не вдарявся мені у підборіддя. Але сенсорика це проблема. Деяких дітей дратує флюоресцентне світло, в інших – проблеми зі сприйняттям звуку. Це все дуже персонально.

Образне мислення дало мені неймовірні можливості зрозуміти як думають тварини. Тваринне мислення базується на сприйнятті, вони мислить на основі слуху, зору і нюху. Уявіть собі як багато інформації міститься на оцьому-ось пожежному ґідранті. Можна дізнатися хто тут був, коли тут хто був. Це друг чи ворог ? Чи можна з ним злягатися ? Та тут тони інформації на цьому пожежному ґідранті. І вона дуже детальна ця інформація. І саме вивчення таких дрібниць дозволило мені дуже добре зрозуміти тварин.

Мій мозок катеґоризує інформацію, отриману сенсорним шляхом так само як це відбувається у тваринному мозку. Вершник і людина, яка стоїть на землі – це абсолютно різні люди. До прикладу, кінь, який зазнав знущань з боку вершника. Цей кінь буде прекрасно себе почувати у товаристві ветеринара чи коваля, але Ви не зможете осідлати його. Інший кінь, якого, припустимо, бив коваль, коли його підковував. Такий кінь буде боятися усіх, хто стоїть на землі – того ж ветеринара, наприклад. Але Ви спокійно осідлаєте такого коника. Худоба – те ж саме.temple grandin cattle psychologyЛюдина верхи і людина, яка стоїть на землі – це дві абсолютно різні істоти. Бачите – зовсім інша картина. Уявляєте, наскільки конкретний такий тип мислення.

Тепер, вміння категоризувати інформацію. Я відкрила для себе, що багато людей не дуже добре дають собі з цим раду. Коли я приїжджаю допомогти розібратися з обладнанням, або вирішити якісь інші проблеми на заводі, вони, здається, не усвідомлюють суть проблеми: «Що це, персонал не вміє з цим працювати, чи тут щось не так з устаткуванням?». Іншими словами, вони не можуть відрізнити питання, які виникають з технікою, від проблем з людьми. І таких багато. Це якесь невеличке питання, яке я можу вирішити сам? Чи тут проблема у конструкції самої системи? Виявляється, що людям дійсно важко у цьому розібратися.

Давайте, наприклад, візьмемо щось типу вирішення проблеми підвищення безпеки авіаперельотів. Так, я налітала мільйони миль, я літаю дуже багато, і якби я працювала у Федеральному авіаційному управлінні, на що би я, перш за все, звернула безпосередню увагу? Та ясно, що на хвости літаків. Адже візьміть п`ять жахливих авіакатастроф за останні 20 років і що Ви побачите. Хвіст або відірвало, або його рульовий механізм вийшов з ладу. Це ж так просто, проблема – у хвостах. І коли пілоти обходять салон літака, знаєте що? Вони не бачать що відбувається у хвості. Знаєте, коли я зараз думаю про це все, мені пригадуються різноманітні конкретні відомості. Конкретні. Моє мислення ніби перевернуте догори ногами. Я беру усі ці маленькі кусочки і складаю їх докупи, як пазли.

Був, наприклад, кінь, до смерті наляканий чорним ковбойським капелюхом. Причому,  такі самі ковбойські капелюхи, але білі – жодних питань. temple grandin cattle psychology.1Річ у тім, що світу потрібні усі ці різноманітні типи мислення для того щоби вони всі працювали разом. Нам треба розвивати ці типи мислення. І одна з речей, яка мене неймовірно  шокує, це те, що на зустрічах з аутистами, я бачу багато насправді розумних, прискіпливих, «ботанських» дітей, але вони просто не є добре соціалізовані. І ніхто не працює над тим, щоби їм прищепити інтерес до чогось такого як наука.

І тепер ми переходимо до мого вчителя фізики. Його образ прекрасно показано у фільмі. Я була поганим учнем. В ліцеї я взагалі не переймалася навчанням. До того моменту, поки я не потрапила на урок до пана Карлока. У фільмі він уже доктор Карлок. Тоді він запропонував мені розгадати таємницю кімнати з оптичними ілюзіями. І це був виклик. Такий підхід демонструє як треба показувати дітям цікаві речі. Знаєте, я вважаю, що TED мусить доносити до шкіл усі ці прекрасні промови, які тут є, розказувати, що ці всі прикольні речі знаходять у вільному доступі в Інтернеті. І що це зацікавить дітей. Тому що вчителі, скажімо, на Середньому Заході (мається на увазі США – прим. перекладача), та й в інших частинах країни, які знаходяться подалі від технічних центрів, так-от, вчителі не мають ані найменшого уявлення що робити з такими дітьми. І вони не можуть знайти правильного шляху.

Тобто ми можемо створити мозок більш мислячим, більш когнітивним, або більш спрямованим на соціальну складову, на спілкування. Дослідження аутизму показують, що в мозку аутиста можуть знаходитися додаткові зв’язки, що робить його направду дуже обдарованою людиною, але в той же час, сфера соціального спілкування може бути недорозвиненою. Це щось типу «дай за дай»  між мисленням і соціальними здібностями. У крайніх випадках людина може навіть не розмовляти. У нормальному стані розвитку людського мозку візуальне мислення (як у тварин і у мене), заміняється мовою.

Ось робота доктора Брюса Міллєра. Він вивчав пацієнтів з Альцгеймером, у яких була деменція лобно-скроневої долі кори головного мозку. Деменція пошкодила мовні частини мозку і от цю картинуtemple grandin just normal dementia guy drawingsнамалював чоловік, який раніше займався установкою автомобільних стерео-систем. Ван Ґоґ, зрозуміло, не мав зеленого поняття про фізичні закони, але мені здається дуже цікавим те, що, як показали дослідження, оці ось вихори у його картині точно повторюють статистичну моделі турбуленції. Є така цікава концепція, що певні математичні схеми знаходяться у нас в голові.

Під час доповіді Вольфрама я записувала собі терміни, ключові слова, щоби пошукати потім в Інтернеті і використовувати їх у своїх лекціях з аутизму. Мусимо чимось зацікавлювити цих дітей. Бо заняття з автомеханіки, малювання, проектування в школах відміняються. А малювання було моїм найулюбленішим предметом.

Треба задумуватися над різними типами мислення і треба вчитися давати собі з цим раду. Бо такі різні типи мислення нам стануть у пригоді в майбутньому. От давайте поговоримо про працевлаштування. Добре, в школі мене заохотив до праці вчитель фізики, не дивлячись на те, що вчитися я не хотіла. Але знаєте що важливо? Я також працювала. А зараз я бачу розумних дітей, яких не навчили навіть елементарних речей. Наприклад, як приходити вчасно. Мене навчили у восьмирічному віці. Мене навчили як поводитися за столом у бабусі під час обіду в неділю. Мене це все навчили коли я була ще дуже дуже мала. А в 13 років я вже отримала роботу у швейному магазині. В коледжі у мене була виробнича практика, я будувала різноманітні речі і я навчилася виконувати завдання.

Знаєте, коли я була мала, усе що я хотіла, це малювати коней. Мама сказала «ну окей, коні це добре, але давай намалюємо ще щось інше». Такі діти повинні навчитися робити ще щось інше. Припустимо, що дитина зациклена на Лєґо. Давайте зацікавимо його конструюванням різних речей. Аутичні діти дуже часто зациклюються на чомусь. Якщо дитина любить гоночні автомобілі, давайте використаємо їх в математичних завданнях. Давайте вияснимо скільки часу треба гоночній машині щоби добратися з пункту А в пункт Б. Іншими словами, використовуйте цю зацикленість для мотивації дитини. Мене направду просто виводить з себе, знаєте, коли учителі, особливо часто це в інших частинах країни,  не мають поняття що робити з такими дітками. Мене це просто зводить з розуму.

Чим можуть займатися такі візуально мислячі діти як виростуть? Графічний дизайн, різні штуки з комп’ютерним дизайном, фотографія, промисловий дизайн. Схематично мислячі можуть стати математиками, розробниками програмного забезпечення. Вербально мислячі діти можуть бути прекрасними журналістіми і насправді дуже добрими акторами. Тому що будучи аутистом я мусила завчити усі соціальні навики, як акторка – ролі в п’єсі. Просто-напросто я повинна була їх завчити.

А ми повинні працювати з таким учнями чи студентами. І тут з’являється питання наставників. Знаєте, мій вчитель фізики не був дипломованим педагогом. Він був вченим, який колись працював у NASA. Зараз деякі штати починають впроваджувати систему, що якщо в тебе є ступінь з біології, чи скажімо, з хімії, ти можеш прийти до школи і навчати біології чи хімії. І ми повинні продовжувати таку практику. Бо я бачу, що хороші вчителі для таких дітей, вони в основному по муніципальних коледжах, а нам треба залучити їх якимось чином у старші класи середньої школи.

Ще одна річ, яка може бути дуже успішною. Є багато пенсіонерів з індустрії програмного забезпечення і вони можуть навчати Ваших дітей. І не важливо що те, чого вони їх навчатимуть, є застарілим. Бо основна їх функція – запалити іскру зацікавлення, замотивувати, захоплити дитину своєю справою. А захоплена чимось дитина вже сама знайде і вивчить новий матеріал. Наставники потрібні обов’язково. Мені просто важко навіть описати наскільки важливим є те, що мій вчитель фізики зробив для мене. І нам треба знаходити і наймати таких людей.

А коли Ви наймаєте до себе в компанію на практику людину з аутичними рисами, то мусите ставити їм дуже конкретні задачі. Не просто сказати «Розроби нову програму». Мусите сказати їм щось значно конкретніше, типу «Ось, ми розробляємо програмне забезпечення для телефонів, яке має робити такі-то і такі-то конкретні речі. І воно має використовувати лише от стілько-то пам’яті». От щось типу такої конкретики.temple grandin applause

Добре, це, власне, завершення моєї промови. І я хочу всім подякувати що Ви прийшли. Мені дуже приємно бути тут.

(Оплески)

А, Є питання ? ОК. (Оплески)

Кріс Андерсон: Дуже Вам дякую за це. Знаєте, Ви колись написали, мені дуже подобається ця фраза: «Якщо би якимось чудом аутизм зник з лиця Землі, тоді люди досі спілкувались би довкола багаття біля входу в печеру».

Темпл Ґреднін: Ну а як Ви думаєте хто зробив перші кам’яні списи ? Це була людина з синдромом Асперґера. І якщо би ми позбулися усіх генетично аутичних рис, не було би Силіконової Долини. Та й енергетична криза ніколи не була би `подолана.

Кріс Андерсон: Я би хотів задати ще декілька питань і якщо якесь зних Ти вважатимеш неадекватним, можеш просто сказати «наступне питання». Але я би хотів дізнатися, от якщо хтось  з глядачів зараз тут має дитину з аутизмом, або знайомий з аутичною дитиною і відчуває себе дещо відрізаним від спілкування з такою дитиною, що Ти могла би їм порадити ?

Темпл Ґреднін: Ну, перш за все, треба розуміти якого віку дитина. Якщо це дитина 2-3-4-ри річного віку, яка не розмовляє, не спілкується з оточенням важко порадити шось інше ніж як: Дитині негайно нобхідно мінімум 20 годин на тиждень спеціальних  занять з індивідуальним викладачем.  Аутизм буває різним. Біля половини всіх людей аутичного спектру не навчаться розмовляти і не будуть працювати в Силіконовій Долині, бо це було би нерозумно.

Але є такі злегка ботанські діти з аутичними рисами і все що нам треба зробити – це захопити її чимось цікавим. Моя взаємодіяз соціумом почалася через спільні інтереси. Я їздила на конях з іншими дітками, робила моделі ракет з ними, «займалася електронікою» – в 60-их роках це означало приклеювання дзеркалець до резинової оболонки динаміка для створення сітлових ефектів. Це тоді вважалося неймовірно крутим.

Кріс Андерсон: А наскільки реалістичною є думати чи сподіватися – як деякі, ба більше, навіть, як більшість з них думають і сподіваються – що  така дитина їх любить ?

Темпл Ґрендін: Ну, скажімо так, така дитина буде відданою. І якщо Ваш будинок буде горіти, вона витягне Вас з нього.

Кріс Андерсон: Вау. Ок, більшість людей, якщо їх запитати про те що вони найбільше люблять, сказали би шось на кшталт «Мої діти» чи «Мій коханий». А що би Ти відповіла на таке питання ?

Темпл Ґрендін: Я вважаю головним у своєму житті, що я роблю щось таке, що робить світ кращим. Коли я чую, як мати аутиста каже, що її дитина пішла в коледж після моєї книги чи після якоїсь з моїх лекцій – оце робить мене щасливою.

Знаєте, ці скотобійні, де я працювала протягом 80-их, це були жахливі місця. І я собі розробила просту систему їх оцінювання на основі результатів: Скільки худоби впало по дорозі, скільки вкололи стрекалом, скільки безперестанку мичить і крутить головами як божевільні. Це все дуже просто. На базі безпосередніх спостережень. І це прекрасно працює. Я отримую справжнє задоволення від того, що призводить до реальних змін в реальному світі. Саме цього нам треба значно більше. І значно менше абстракцій.

(Оплески)

Кріс Андерсон: Під час нашої телефонної розмови Ти розказала, що в захваті від серверних систем. Я був просто шокований від почутого. Можеш нам розказати трошки більше про це?

Темпл Ґрендін: Мене так вразили ці серверні ферми, бо вони містять знання. Це бібліотеки. А для мене знання це щось виключно важливе і цінне. Десь біля 10 років тому нашу бібліотеку затопило. І це сталося ще до буму Інтернету (виступ Темпл Ґрендін відбувся у лютому 2010р – прим. перекладача). Я була дуже засмучена з цього приводу, бо все зіпсувалося, усе це знання пропало. А оці серверні ферми, ці дата-центри – це великі бібліотеки знань.chris anderson temple grandin on TED

Кріс Андерсон: Темпл, можна я просто скажу, що дуже радий приймати Тебе тут на TED…

Темпл Ґрендін: Дуже-дуже дякую. Дякую (Оплески)

Переклад: neurocorrection.com.ua

АНОНСЫ